Порядок обліку виробничих втрат, у тому числі браку у виробництві, кожне підприємство прописує в наказі про облікову політику, виходячи з особливостей своєї господарської діяльності. За підмогу в цьому питанні можна використовувати методрекомендації з обліку та собівартості в тих або інших галузях, затверджені відповідними міністерствами. Наприклад, підприємства промисловості можуть застосовувати правила кваліфікації та обліку браку, викладені в Методрекомендаціях, затверджених наказом Мінпромполітики від 09.07.07 р. № 373.

Невиправний (остаточний) брак – це вироби, деталі, напівфабрикати, вузли та роботи, які не можуть використовуватися за прямим призначенням та виправлення яких технічно неможливе й економічно недоцільне. Наприклад, бракований матеріал при пошитті одягу, використання іншого типу металу при виготовленні корпуса приладу, брак пакування харчових продуктів, продукти, зіпсовані через використання неякісної сировини, і т. д.

Внутрішній брак може бути:

технічно неминучим – це брак у межах, установлених технічною документацією обладнання або технологічною документацією за даним видом продукції. Тобто ці втрати не залежать від дій підприємства й уважаються об’єктивними. На підставі стандартів виробництва готової продукції (ГОСТ, ТУ та ін.) підприємство має право самостійно розрахувати та закріпити в наказі керівника норми технічно неминучого браку;
непередбаченим – це брак понад установлені технічні (технологічні) норми. Його причинами можуть бути: непрофесійні, випадкові дії працівників через неуважність або навмисні дії, збої обладнання, постачання неякісної сировини та ін. Заздалегідь запланувати такі втрати неможливо, тому що мають місце суб’єктивні причини, на які підприємство могло впливати, але своєчасно не прийняло або в неповній мірі вжило необхідних заходів для запобігання появі такого браку. Наприклад, до виробництва були допущені недостатньо кваліфіковані працівники, не була ретельно перевірена якість сировини, своєчасно не проведене техобслуговування або ремонт обладнання і т. д.

Виглядає за описом ситуаціїї, що такий брак слід рахувати непередбачуваним.

Документальне оформлення

Бракована продукція у вигляді напівфабрикатів повинна бути оприбуткована. Для оформлення надходження, дороблення та списання браку спеціальні або типові форми первинних документів не передбачені. Але слід скласти такий документ: Акт про виявлений брак (повідомлення про брак, дефектний акт), в якому зазначити: місце виявлення браку; найменування, напівфабрикатів, при виробництві яких виявлено брак; опис дефектів; причини браку; обсяг браку; облікова ціна браку (якщо вже відома, або ціна визначається в бухдовідці пізніше); підписи осіб, що склали акт.

Облік
Собівартість внутрішнього невиправного (остаточного) браку при оприбуткуванні складається із прямих витрат (вартість сировини, зарплата, ЄСВ) і частини витрат на експлуатацію обладнання та ЗВВ. Усі ці витрати списуються в дебет рахунка 24 за нормами витрати відповідних статей. (Дт24Кт23)

Далі невиправний брак списується:

• до складу виробничої собівартості продукції (Дт 23), як інші прямі витрати (п. 14 П(С)БО 16), на той вид продукції, за якою допущено брак. Щоб уникнути завищення виробничої собівартості готової продукції, до неї включаються лише втрати від технічно неминучого браку; (тобто після виявлення браку, після ДТ24Кт23 - знов Дт23Кт24)


• на витрати за непередбаченим браком (як наднормативні втрати), які не відносяться до складу виробничої собівартості конкретного виду продукції, а списуються на інші витрати згідно з обліковою політикою підприємства (Дт 91 «Загальновиробничі витрати» або 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей»).
  Якщо бракована продукція може бути реалізована на сторону як вторинна сировина, то витрати на брак зменшуються на справедливу вартість таких запасів з одночасним їх оприбуткуванням (Дт 209 – Кт 24), що передбачене Інструкцією № 291 (пояснення до рахунків 24 і 20), п. 14 П(С)БО 16. Наприклад, якщо металеві вироби можуть бути визначені як металобрухт, тоді перш ніж робити проведення Дт 91 або 947 Кт 24, слід спочатку оприбуткувати металобрухт за чистою вартістю реалізації Дт 209 Кт 24, тобто зменшити частину браку, а вже потім остаточно списати, що лишилося, Дт 91 або 947 - Кт 24.

На мій погляд, в даному випадку слід обліковувати як за непередбачуваним браком.

ПнП: Ніякі коригування об’єкта обкладення податком на прибуток на суми втрат від браку (псування цінностей) ПК не передбачено (у підприємств з різницями). У малодохідних — все по бухобліку.

ПДВ: якщо невиправний брак не ввійшов до собівартості готової продукції та не «покритий» продажною ціною реалізації продукції, доведеться нарахувати умовні податкові зобов’язання з ПДВ, тому що в цьому випадку досить проблематично довести зв’язок понесених витрат із госпдіяльністю підприємства (підстава — пп. «г» п. 198.5 ПКУ). Тоді доведеться не пізніше останнього дня звітного місяця, у якому списано брак, виписати зведену податкову накладну (далі — ПН) із типом причини «не видається покупцеві – 13» і зареєструвати її в ЄРПН. Базою нарахування ПДВ буде вартість придбаної із ПДВ сировини (послуг) у складі собівартості браку (п. 189.1 ПКУ). Зауважимо, що у разі якщо продається металолом — в цьому випадку операція реалізації металобрухту звільнена від ПДВ, і тоді також слід нарахувати компенсуючі за 198.5 ПКУ, але з кодом невидачі 09 — Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.(https://7eminar.ua/news/1399-kompensuyuca-podatkova-nakladna-zmini-v-zapovnenni-i-zrazok)

Раді допомогти, звертайтесь ще!