Ні, керування по довіреності не є договором оренди або позички. Таким чином, офіційним користувачем автомобіля лишається власник, і витрати підприємства на пальне є передачею пального власнику (що прирівнюється до реалізації пального, а отже є в такому разі незаконним з точки зору реєстрації платником акцизного податку та ліцензії на продаж), а здійснення ремонтів — наданням послуг власнику (безоплатних). Здійснення ремонту по довіреності є наданням послуг, і в такому разі підприємство має утримати з фізичної особи ПДФО 18% з коефіцієнтом та ВЗ з додаткового блага, та нарахувати ПДВ на безоплатне постачання, виходячи з ціни придбання таких послуг (188.1 ПКУ), або з звичайної ціни (якщо ремонт здійснюється самостійно).

Якщо укласти договір оренди або позички — картина змінюється кардинально: і тоді відповідь буде — так, не тільки можна, але й за законом зобов'язаний, оскільки це прописано в главі 58 ЦКУ (щодо оренди) та в главі 60 ЦКУ щодо позички — згідно зі ст. 827 застосовуються умови як до договору оренди, отже так само, витрати на утримання об'єкта несе орендар або позичальник.

Подавати 20-ОПП на орендоване або позичене авто потрібно, зазначається право власності як право короткострокового користування або оренди, а стан такого ТЗ — "орендується" (і у випадку позички також). Оренда має бути оформлена нотаріально (ст. 799 ЦКУ), а позичка може бути оформлена простим письмовим договором.

У разі наявності договору - Облік витрат пального ведеться так само як і по власним авто- затверджуться норми, складаються подоржні листи, пальне списується відповідно нормам актом. Ремонти відносяться на витрати періоду

Раді допомогти, звертайтесь ще!