Облік супутніх витрат на тестування експериментальної продукції в бухобліку

Витрати на тестування та сертифікацію продукції потраплять до складу собівартості виробів, що випускаються (як інші прямі витрати), якщо такі витрати можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п. 14 НП(С)БО 16 «Витрати»).

Усі витрати підприємства, понесені у зв’язку з виробництвом дослідних зразків нового виду продукції, акумулюють за дебетом рахунку 23 «Виробництво». Сюди потраплять, наприклад, прямі матеріальні витрати на виробництво (вартість сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо), витрати на оплату праці працівників, зайнятих випуском зразків продукції, разом із нарахованою сумою ЄСВ, амортизація виробничого обладнання та інші витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом дослідних зразків.

Витрати на сертифікацію продукції потраплять до складу собівартості виробів (як інші прямі витрати), що випускаються, якщо такі витрати можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат ( п. 14 НП(С)БО 16 «Витрати»). Якщо ж віднести такі витрати до конкретного об’єкта неможливо, вартість сертифікації включають до складу загальновиробничих витрат ( п. 15.7Н П(С)БО 16).

Після закінчення виробничого процесу собівартість дослідних зразків списують до складу операційних витрат (Дт 941 — Кт 23), якщо в результаті випробувань вони непридатні для продажу.

Після випробувань можуть бути оприбутковані окремі деталі, придатні до використання/продажу). У такому разі роблять запис: Дт 207, 209 — Кт 23. Залежно від цілей використання такі ТМЦ оприбутковують або за чистою вартістю реалізації (якщо планується їх продаж), або за вартістю можливого використання ( п. 2.13 Методичних рекомендацій з бухобліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2).

Якщо ж зразок пройшов випробування і готовий до продажу, то його оприбутковують як готову продукцію (Дт 26 — Кт 23).

Раді допомогти, звертайтесь ще!