Чи підпадає оплата за субліцензію під визначення роялті

За визначенням ст. 14 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4931):

"14.1.225. роялті - будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем;"

При цьому ст. 14 ПКУ визначає також наступне:

"14.1.56-5. електронні послуги - послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:

а) постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;

б) надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет;

в) постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;

г) надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів;

ґ) постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);

д) надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень;

е) постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;

є) надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи веб-порталах.

З метою застосування цього підпункту до електронних послуг, зазначених в абзаці першому цього підпункту, не відносяться такі операції:

постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні послуги);

постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких товарів/послуг;

постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем;

постачання примірників творів у галузі науки, літератури і мистецтва на матеріальних носіях;

надання консультаційних послуг електронною поштою;

надання послуг з доступу до мережі Інтернет;"

Отже, на нашу думку, за визначенням ст. 14 ПКУ предмет Вашого договору підпадає під визначення "роялті", відповідно, маєте сплачувати податок на репатріацію з доходу нерезидента за правилами п. 141.4 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10752).

Коненція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та
попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/840_576#o114) визначає наступне:

"Стаття 12 Роялті

1. Роялті, якими фактично володіє резидент Договірної
Держави, можуть оподатковуватись у тій Державі.
2. Однак, такі роялті можуть також оподатковуватись у
Договірній Державі, в якій вони виникають, відповідно до
законодавства цієї Держави, але якщо фактичним володарем цих
роялті є резидент іншої Договірної Держави, податок, який
стягується, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної
суми роялті.
3. Термін "роялті" при використанні в цій Конвенції означає
платежі будь-якого виду, що одержуються як винагорода за
використання або за надання права користування будь-яким
авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або
наукову роботу, включаючи комп'ютерні програми, відеокасети,
кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного
мовлення; будь-які патенти, торгові марки, дизайн або модель,
план, таємну формулу або процес, або за будь-яке інше подібне
право або власність; або за інформацію, що стосується
промислового, комерційного або наукового досвіду.
...
6. Якщо з причин особливих відносин між платником та
фактичним володарем або між ними обома та будь-якою третьою особою
сума роялті, яка має відношення до використання, права або
інформації, за яку вони сплачуються, перевищує суму, яка була
узгоджена між платником та фактичним володарем при відсутності
таких відносин, положення цієї Статті будуть застосовуватися
тільки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмірна
частина платежу підлягатиме оподаткуванню відповідно до
законодавства кожної Договірної Держави, з належним урахуванням
інших положень цієї Конвенції. "

Отже, в цій ситуації можливе лише застосування зниженої ставки податку на репатріацію (10% замість 15%), якщо отримувач роялті є фактичним воложарем цих роялті.

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!