Виплата дивідендів і валютні операції: важливі податкові аспекти

Так, Ви можете виплатити дивіденди в валюті.

1. Як в рішенні загальних зборів засновників, так і в бухобліку (зокрема, бухзапис: Дт 443 Кт 671) формулювання щодо нарахування засновнику – нерезиденту дивідендів фіксуйте в гривневому еквіваленті.

А от виплату дивідендів засновнику – нерезиденту, як правило, здійснюють саме в іноземній валюті. І, щоб перевести гривні в потрібну інвалюту застосовують офіційний курс НБУ.

При цьому, якщо з метою перерахування дивідендів підприємство має купити відповідну валюту, то беруть курс НБУ на дату такого придбання.

Якщо часом у компанії вже є наявна інвалюта для виплати дивідендів (наприклад, у неї залишилася експортна виручка), то для того, щоб визначити скільки ж таки треба з неї перерахувати нерезиденту – засновнику беремо гривневу суму із рішення загальних зборів і переводимо її в інвалюту по курсу НБУ на дату виплати дивідендів нерезиденту (пп. 1 п. 71 Положення № 5 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005500-19#n209).

2. За договорами ЦПХ Ви теж виплату доходу фізособам - нерезидентам можете здійснювати у валюті. Хоча, якщо вони проживають на території України (ы мають тут ыдкриты рахунки в банку), то можливо банк й не пропустить такі операції. Тому бажано уточнити цей нюанс у Вашому облуговуючому банку.

3. Ні, в додатку ПН відображають лише виплати юрособам - нерезидентам. Суму виплачених фізособам - засновникам дивідендів в декларації з податку на прибуток Вам треба показати лише в рядку 1.1 та рядку 1 додатка АМ. Більше ніде в декларації з податку на прибуток такі операції не фіксують.

4. Так, потрібно. В додатку № 4 ДФ до об'єднаного розрахунку показати виплату звичайних дивідендів з ознакою доходу "109", а доходу за договором ЦПХ - "102".

5. Аби операція вважалася контрольованою треба аби одночасно виконувалися два критерії:

1) щодо таких вартісних показників (див. пп. 39.2.1.7 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1031):
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких госпоперацій платника з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

2) щодо наявності співпраці із "небезпечним" контрагентом.
При цьому операції не з будь-яким нерезидентом можна визнати контрольованими. Так, до контрольованих належить лише певний перелік госоперацій з "небезпечними" нерезидентами і визначено його в пп. 39.2.1.1 ПКУ. Там згадано про:
1) операції з пов’язаними особами - нерезидентами (скоріш за все це Ваш варіант). З метою оподаткування критерії для встановлення пов'язаних осіб визначено у пп. 14.1.159 ПКУ;
2) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
3) госпоперації з нерезидентами з країн, наведених у Переліку № 1045 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2017-%D0%BF#Text;
4) госпоперації з нерезидентами особливих організаційно-правових форм, які наведено в Переліку № 480 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2017-%D0%BF#Text;
5) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Отже, якщо у Вас одночасно будуть дотримуватися і вартісні критерії (доход Вашого підприємства більше 150 млн грн, та обсяг операцій із пов'язаним нерезидентом - більше 10 млн грн), і є наявність співпраці із "небезпечним" нерезидентом (а саме пов'язаним нерезидентом), то тільки в такому разі можна говорити про контрольованість операції.

Раді допомогти, звертайтесь ще!