Оренда приміщення між ПП та ТзОВ: платно чи безкоштовно

Краще договір оренди

Договір оренди це найбільш оптимальний спосіб оформлення користування приміщенням. Договір оренди передбачає платне користування майном (ст. 759 Цивільного кодексу України). В ст. 286 ГКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1891 немає ніяких обмежень щодо розміру орендної плати. Тобто, орендодавець з орендарем самостійно домовляються про суму оренди.

Передача нерухомості безоплатно від одного ТОВ іншому може бути оформлена як договір позички. Згідно із Цивільним кодексом України (ч. 1 ст. 827 ЦКУ), це договір, за яким одна сторона безоплатно передає або зобов’язується передати іншій стороні річ для користування протягом установленого строку. Якщо термін договору складає 3 роки або більше, він підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації речових прав на нерухомість. У разі укладення договору позички (безоплатного користування) між ПП та ТОВ, така передача теж є юридично допустимою. При цьому відповідно до пп. 14.1.185 ПКУ безоплатне надання майна в користування визнається постачанням послуг, що є об’єктом оподаткування ПДВ. Згідно з п. 188.1 ПКУ база оподаткування в такому випадку визначається за звичайною ціною аналогічних послуг.

Про безоплатність користування об’єктом варто прямо зазначити в договорі позички, зважаючи на пристрасть податківців розглядати такі договори за аналогією з договорами оренди. У юрособи – користувача будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) розглядаються як продаж результатів робіт (послуг) на підставі пп. 14.1.203 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256.

У бухгалтерському обліку юрособа, яка отримує майно в позичку, повинна обліковувати його в позабалансовому обліку, оскільки право власності залишається у позичкодавця. Нарахування доходу від безоплатного користування майном слід відображати на рівні середньої орендної плати для подібного майна. Якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні послуги на момент укладення договору (ч. 4 ст. 632 ЦКУ). На практиці звичайну ціну під час безоплатного користування в залежності від об’єкта позички визначають на рівні середньої орендної плати такого об’єкту. Дохід від безоплатного користування визнається на субрахунку 719.

Раді допомогти, звертайтесь ще!