Така поїздка може вважатись відрядженням, якщо виробничі потужності знаходяться у іншому населеному пункті, ніж основне місце роботи працівників.

Відрядження - це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи, організації для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи.
У положенні про відрядження необхідно визначити, що відрядженням також вважається поїздка з одного структурного підрозділу підприємства до іншого у разі їх відокремленого територіального розташування.

Якщо у вихідний день за графіком роботи працівника у відрядженні він не працює, а тільки перебуває місті відрядження або знаходиться в дорозі, заробітна плата за ці дні не нараховується, а от добові та витрати на проживання компенсуються згідно зі ст. 121 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719).Пунктами 9-11 розділу І Інструкції № 59 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#top) передбачено таке:
Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства.

Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.

Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин.

Оскільки Інструкція № 59 не є обов’язковою для приватного підприємства, аналогічні норми мають бути затверджені у Вашому положенні про відрядження.
Якщо ж працівник працює у відрядженні у вихідний день, така робота вважається надурочною з відповідною оплатою згідно зі ст. 106 КЗпП: за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

Згода працівника на відрядження у вихідний день є обов’язковою і оформлюється його заявою.

Раді допомогти, звертайтесь ще!