Наслідки звільнення та сумісництва для працівника і бухгалтера

В цілому роботодавець не несе відповідальності, якщо він не знав про відсутність основного місця роботи у працівника. Але ж мова про самого директора, тому ми не радимо так робити.
З одного боку, згідно зі ст. 102-1 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n633) сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.
Тобто, робимо висновок, що сумісництво не може існувати без основного місця роботи.
З іншого боку, згідно з п. 12 ст. 1 Закону про ЄСВ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n9) основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі.
Тобто, визначення основного місця роботи лежить на самому працівнику і не повідомляючи про своє бажання змінити місце роботи за сумісництвом на основне місце, він має самостійно нести за це відповідальність (якої, до слова, не передбачено законодавством).

Проте мова про самого директора, який на нашу думку, має повідомити власника (якщо власник не він) або самостійно прийняти рішення (якщо він же є власником) про необхідність переукладення трудових відносин з сумісництва на основне місце шляхом звільнення - прийняття.

Відсутність штрафних санкцій у такій ситуації не нівелює неправильних дій, тому ми не рекомендуємо робити неправильно.

Раді допомогти, звертайтесь ще!