Наслідки отримання безвідсоткової допомоги без відображення у звітах

У разі неповернення поворотної допомоги вона стає оподатковуваним доходом фізичної особи.

Згідно зі ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується фізичною особою на підставі укладеного договору позики, протягом його строку дії, тобто часу, упродовж якого боржник повинен виконати обов’язок щодо повернення отриманої допомоги, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Якщо боржником не виконується зобов’язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника податку.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається:

► сума заборгованості платника ПДФО за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок на доходи фізичних осіб з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації про майновий стан та доходи (далі – Декларація) (п. п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

► основна сума боргу (кредиту) платника ПДФО (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника ПДФО – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників ПДФО, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує ПДФО з таких доходів та відображає їх у Декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ (абзац перший п. п. «д» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Роз’яснення ДПС з цього питання:

https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/756565.html

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-552727.html

Додамо також, що разом з ПДФО 18% також виникатиме і військовий збір 5%.

Раді допомогти, звертайтесь ще!