В описаній ситуації, з огляду на специфіку роботи можливо більш оптимальним буде встановлення роз’їзного характеру роботи

Функціонал, характер виконуваної роботи має бути визначений в посадовій інструкції працівника. З огляду на це цілком можливі такі часті відрядження. Аби давати ствердну відповідь або рекомендувати альтернативу, треба аналізувати специфіку роботи такого працівника.

Насамперед, тут можуть виникати ризик систематичної роботи працівника в іншому населеному пункті, що в свою чергу призведе до сплати ПДФО до бюджету за місцем такої роботи.

Можливо доцільно в цій ситуації подумати про запровадження роз’їзного характеру роботи із встановленням надбавки. Порядок встановлення надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер затверджений постановою КМУ від 31.03.99 № 490 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/490-99-%D0%BF#Text

Терміни та порядок звітування роботодавець встановлює самостійно. Граничний термін звітування з метою оподаткування встановлений в пп .170.9.3 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965

В пп. 170.9.4 ПКУ прописані випадки, коли відряджений має подавати саме Звіт про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, затверджений наказом МФУ від 28.09.2015 № 841 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1248-15#Text

В решта випадках звітування проводиться в довільному форматі із підтвердними документами.

З огляду на це, якщо є підстави для подання саме Звіту про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, то він має подаватися за кожний отриманий аванс.

Якщо довільний формат звітування за пп. 170.9.3 ПКУ, то підприємство може самостійно затвердити форму зведеного авансового звіту, яким звітуватиме працівник за місяць.

Раді допомогти, звертайтесь ще!