Заголовок тимчасово відсутній

Оскільки ФОП не веде бухоблік, а визначає доходи та витрати відповідно до п. 177.4 ПКУ, облік витрат на купівлю автомобільних шин у нього буде відрізнятися від того, що прийнятий у юридичної особи, яка веде облік за національними стандартами та використовує план рахунків.

Оскільки за вартістю автомобільні шини зазвичай все ж менше 20 тисяч гривень, вони не вважаються основними засобами у ФОП. Такі витрати, які пов’язані із купівлею запасних частин, інших деталей, які використовуються у підприємницькій діяльності, але які неможливо пов’язати із доходом конкретного періоду, включаються у витрати в періоді їх понесення. А витрати, що включаються згідно з п. 177.4.4 (в тому числі на експлуатацію майна, що використовується в госпдіяльності — а шини якраз і є такими витратами), відносяться до витрат та заносяться у типову форму обліку витрат саме по факту їх оплати. Тобто, як тільки було сплачено за шини — за фактом платіжного документа робиться запис у книзі обліку, це витрати періоду, коли було здійснено оплату.

Однак, при цьому, оскільки ФОП, так само як і будь-який інший суб’єкт господарювання, має дотримуватися Правил експлуатації та списання шин, які регламентуються Нормами № 488п, він повинен вести картку обліку пробігу та списувати шини в кількісному обліку у незворотні відходи, через що виникає об’єкт оподаткування екологічним податком.

Раніше позиція податкового органу була такою, що у разі наявності договору про утилізацію та вивезення відходів із ліцензованою організацією, підприємство тимчасово зберігає такі відходи до моменту здачі їх без наслідків. Але наразі позиція змінена. Згідно з консультацією в ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42144, позиція більш сувора — відтепер наявність відходів однозначно призводить до необхідності звітувати та сплачувати екологічний податок.

За який податковий (звітний) період вперше подається податкова декларація екологічного податку СГ, який здійснює тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), у разі наявності або відсутності відповідного дозволу на розміщення таких відходів?

Відповідь (коротка): За календарний квартал, в якому було вперше здійснено тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), які не взяті на облік у встановленому порядку як вторинна сировина, незалежно від наявності відповідного дозволу на розміщення відходів.

Повна: Відповідно до п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПКУ, об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинна сировина, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання. Розміщення відходів — постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Суми екологічного податку обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, які не мають ознак вторинної сировини, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів (п. 249.6 ст. 249 ПКУ). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ). Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715. Зокрема, розрахунок суми екологічного податку здійснюється у додатку 3 до Декларації по кожному об’єкту. Платники екологічного податку складають Декларації, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів за місцем розміщення спеціально відведених місць чи об’єктів та сплачують екологічний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання Декларації (п. 250.2 ст. 250 ПКУ).

Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), які не взяті на облік у встановленому порядку як вторинна сировина, незалежно від наявності відповідного дозволу на розміщення відходів, подає вперше Декларацію за календарний квартал, в якому було вперше здійснено розміщення таких відходів.

Якщо ФОП не хоче мати справу з екологічним податком та ще не встиг списати ці шини як відходи, найпростішим виходом із ситуації буде продати їх — можливо, і фізичній особі, як вживані, але придатні запаси (тобто не як відходи, і не як вторинну сировину, а саме як шини, які ще можуть використовуватися за своїм призначенням). Це повністю зніме необхідність додаткових витрат часу на адміністрування екологічного податку та подання декларації.

2. Для списання пального підприємець має встановити норми (вони можуть бути встановлені за власними вимірюваннями, за даними виробника ТЗ, за методичними рекомендаціями профільного інституту). Облік пального ведеться за подорожніми листами або, якщо так встановлено розпорядчим документом, фіксація пробігу може здійснюватися за даними навігації. Але при цьому слід підкріплювати первинними документами не тільки кілометраж, але й пов’язаність поїздки із господарською діяльністю. Оскільки пальне є прямою витратою на надання відповідних послуг, його вартість потрапляє у витрати за двох обставин (п. 177.4.1 ПКУ): (1) за пальне сплачено, (2) отримано дохід від послуги, через яку було витрачено таке пальне — це означає, що за таку послугу клієнт вже заплатив. За цих двох умов пальне потрапляє у витрати.
Теоретично можлива ситуація: клієнт зробив попередню оплату за послугу, а ФОП попередньо сплатив на АЗС за заправку автомобіля, але сама поїздка ще не відбулася. Але при цьому — записуємо у книгу обліку як дохід (аванс), так і витрати (дохід отримано, постачальнику сплачено). Такі особливості притаманні обліку ФОП на загальній системі, який веде облік відмінно від юридичної особи — суб’єкта господарювання.

Раді допомогти, звертайтесь ще!