Заголовок тимчасово відсутній

Раніше позиція податкової служби була однозначною — ліцензія мала б бути облікована як нематеріальний актив. Але це було тоді, коли ліцензія, зокрема на роздрібний продаж, була:

обмежена терміном дії,
мала встановлену вартість, яка не змінювалася.
На сьогодні ми маємо наступні ознаки: термін дії необмежений, термін використання невизначений (адже ліцензіат може припинити дію ліцензії в будь-який момент), вартість також не визначена, оскільки прив’язана до мінімальної заробітної плати, яка змінюється. А також — через невідомий термін користування такою ліцензією її вартість не може бути визначена. Усі ці ознаки в сукупності протирічать НП(С)БО 8, тобто не дають змоги кваліфікувати сучасну ліцензію як нематеріальний актив.

Згідно з п. 3 НП(С)БО 8 "Нематеріальні активи", нематеріальний актив повинен відповідати критеріям ідентифікації, контролю та здатності приносити економічні вигоди впродовж тривалого часу. Ліцензія на алкоголь, яка має необмежений строк дії, змінну вартість (прив’язану до МЗП) і можливість припинення за ініціативою ліцензіата, не відповідає критеріям визнання нематеріальним активом. Крім того, невизначеність строку використання унеможливлює її амортизацію, що прямо суперечить вимогам п. 22 НП(С)БО 8.

Таким чином, вірним буде обліковувати таку ліцензію як витрати майбутніх періодів (кожного кварталу, при внесенні чергової квартальної плати) та списувати помісячно на відповідні витрати (Дт 91 Кт 39).

Раді допомогти, звертайтесь ще!