Заголовок тимчасово відсутній

У стандартній конфігурації програми BAS Бухгалтерія метод оцінки вибуття запасів встановлюється на рівні всієї інформаційної бази.

Це означає, що обраний метод (наприклад, середньозважена вартість або ФІФО) застосовується однаково до всіх матеріально-виробничих запасів, незалежно від їхнього призначення чи рахунку обліку.

У стандартній версії BAS Бухгалтерія немає можливості налаштувати різні методи списання для окремих рахунків або груп номенклатури. Якщо в обліковій політиці підприємства передбачено використання різних методів оцінки вибуття для різних видів запасів ( ФІФО для сировини на рахунку 206 та середньозважена для готової продукції на рахунку 26), реалізувати це в стандартній конфігурації програми без додаткових доопрацювань неможливо. Законодавством не заборонено одночасно застосувати в одній і тій же установі декілька методів для оцінки вибуття різних за призначенням запасів.. Для цього потрібні серйозні підстави (наприклад, велика різноманітність номенклатури запасів та значна кількість запасів принципово різного призначення). У такому разі застосування кількох методів в одній установі є допустимим. Цей факт обов’язково слід зафіксувати і належним чином обґрунтувати у наказі про облікову політику установи.

Для реалізації такої облікової політики в BAS Бухгалтерія необхідно внести зміни до конфігурації програми, що дозволить застосовувати різні методи оцінки вибуття для різних рахунків або номенклатурних груп. Такі доопрацювання можуть бути виконані фахівцями з впровадження та налаштування BAS. Для забезпечення відповідності між обліковою політикою та функціональністю програми BAS Бухгалтерія, необхідно або внести відповідні доопрацювання до конфігурації, або адаптувати облікову політику до можливостей стандартної версії програми.

Але врахуйте, якщо вирішете зробити один метод оскільки метод оцінки вибуття запасів — метод оцінки статті звітності «Запаси», то його зміна є зміною облікової політики. Зміни в обліковій політиці показують:
• ретроспективно — тоді, коли зміни стосуються операцій з моменту їх виникнення (п. 11 НП(С)БО 6). Тоді слід переглянути показники фінзвіту за минулі роки: відкоригувати сальдо рахунку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) записами в кореспонденції рахунків класу 2 «Запаси» та рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» і повторно подати порівнювальну інформацію (п. 12 НП(С)БО 6);
• перспективно — перераховувати показники фінзвітів за минулі роки не потрібно. Тобто метод оцінки запасів (ФІФО чи середньозваженої в залежності який один метод виберете) поширюватиметься лише на операції, що проводитимете після дати зміни облікової політики.
Перспективний підхід застосовують у виняткових випадках — коли суму коригування нерозподіленого прибутку минулого звітного періоду достовірно визначити неможливо (п. 13 НП(С)БО 6).
Для того, щоб застосувати новий метод оцінки запасів і середини року не чіпати минулі періоди, в наказі про внесення змін до облікової політики потрібно зазначити, що підприємство застосовує перспективний метод внесення змін до облікової політики згідно з пунктом 13 НП(С)БО 6. Адже розмір коригування сальдо рахунку 44 достовірно розрахувати неможливо, оскільки ретроспективний метод потребує суттєвих попередніх оцінок і не можна визначити кумулятивний вплив змін на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Окрім того, ретроспективний метод може ґрунтуватися лише на припущеннях про те, які наміри мало керівництво підприємства у попередні періоди, коли застосовувало метод середньозваженої собівартості чи ФІФО.

Раді допомогти, звертайтесь ще!