Заголовок тимчасово відсутній

Ст. 13 Закону про валюту і валютні операції № 2473 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text) визначає наступне:

"3. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

5. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару)."

На час воєнного стану строк валютного контролю встановлений Постановою НБУ № 18 від 24.02.2022 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text):

"14-2. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

14-3. Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; (400 000 грн.)..."

Щодо податку на прибуток

Коли вийде строк позовної давності, дебіторська заборгованість нерезидента по авансу буде списана на витрати:

Дт 944 Кт 632 (3712).

Тут можливі такі коригування:

1) по списанню безнадійної заборгованості (п. 139.2 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685):

- на збільшення дані бухобліку (Дт 944 Кт 632/3712)

- на зменшення та ж сума, за умови, що таке списання відповідає вимогам п. 14.1.11 ПКУ щодо визнання заборгованості безнадійною (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256):

2) по наданню безповоротної допомоги нерезиденту - на збільшення відноситься безповоротна допомога надана неплатнику податку на прибуток (п. 140.5.10 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10713).

Нагадаємо, що до безповоротної допомоги відноситься (п. 14.1.257 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256):

"сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;"

Додатково - ЗІР (102.12, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40772)

Щодо податку на репатріацію

Сума такого доходу нерезидента може розгляддатися як "інші доходи" за п. 141.4.1 "к" ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10752) і відповідно потрапляти під оподаткування податком на репатріацію 15 %

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!