Заголовок тимчасово відсутній

Фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу з 1 січня 2022 року зобов'язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.

Застосування РРО / ПРРО має бути обов’язковим при здійсненні розрахункових операцій.

Такими операціями є (ст. 2 Закону №265):

• приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг);


• видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Обов’язок застосовувати РРО / ПРРО у разі здійснення таких операцій мають усі суб’єкти господарювання – юрособи та ФОП.

Нормами ПКУ та ст. 9 Закону №265 встановлені певні виключення коли СГ можуть працювати без РРО / ПРРО, а також без розрахункових квитанцій (далі – РК) та КОРО.

При здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО/ПРРО не застосовується

У разі здійснення операцій, що наведені у Переліку, затвердженому Постановою КМУ від 23.08.2000 №1336 (далі – Перелік №1336). РРО / ПРРО можна не застосовувати, але обов’язково потрібно оформлювати РК та вести КОРО, що зареєстрована на господарську одиницю де здійснюється продаж товарів (надання послуг). Також ще одною умовою є дотримання встановлених для окремих операцій обсягів річного доходу.

Але ні у ст.9 Закону №265, ні у Переліку №1336 діяльність у сфері права, не звільняється від обов'язкового застосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій.

Раді допомогти, звертайтесь ще!