Річний доступ до програмної продукції (невиключна ліцензія) у бухгалтерському обліку доцільно відображати як витрати майбутніх періодів, а не як нематеріальний актив.

Нормативне обґрунтування: відповдно до НП(С)БО 16 "Витрати", п. 11 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#o12: Витрати визнаються у тому звітному періоді, у якому вони понесені та пов’язані з отриманням доходу. Оскільки послуга діє упродовж року, витрати мають бути розподілені помісячно. Інструкція №291 до Плану рахунків (рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів") https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#n441: призначений для обліку витрат, понесених у поточному періоді, але які стосуються наступних звітних періодів (у тому числі: передплата, оренда, доступ до програмного забезпечення тощо).

Доступ до програмного продукту повністю відповідає цим умовам. Дата акта не впливає на метод визнання витрат, якщо в документі вказано конкретний строк дії послуги - в такому випадку застосовується розподіл через рахунок 39.

Висновок: Незважаючи на дату акта (31.03.2026), якщо в ньому визначено період послуги (07.04.2025 – 31.03.2026), витрати мають визнаватися рівномірно протягом цього строку через рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів". Такий підхід відповідає НП(С)БО 16 та Інструкції №291 і захищає підприємство в разі податкової перевірки.

Раді допомогти, звертайтесь ще!