Заголовок тимчасово відсутній

Списати таку заборгованість можна за рішенням керівника (власника) або коли мине термін позовної давності.

Виходячи з назви статусу допомоги, зрозуміло, що безповоротною допомога стає тоді, коли позичальник втрачає обов’язок її повертати. Це може бути досягнуто шляхом внесення змін до договору про її надання або за інших обставин, зокрема, через сплив строку позовної давності.

Відповідно до частини першої ст. 605 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3033 зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Прощення боргу є односторонньою угодою, яку здійснює кредитор. Угоду, спрямовану на припинення зобов'язання прощенням боргу, слід вважати виконаною в момент одержання боржником письмової заяви кредитора про прощення боргу, у момент усної заяви кредитора боржникові про прощення боргу або підписання договору про прощення боргу.

Але згідно з ЦКУ прощення боргу може відбуватися до закінчення терміну позовної давності. Якщо термін позовної давності закінчився, то потрібно проводити саме списання поворотної допомоги.

Якщо строк давності за поворотною фіндопомогою мине або зобов’язання повернути її буде анульоване позикодавцем, то сума дебіторської заборгованості має потрапити в обліку позикодавця до складу інших витрат за проведенням Дт 944 Кт 377.

При цьому підприємство під таку заборгованість може створити резерв сумнівних боргів, тоді витрати виникнуть при його створенні проведенням Дт 944 Кт 38. Відповідно списання позики за рахунок такого резерву відобразиться проведенням Дт 38 Кт 377, без повторного визнання витрат. Втім сума боргу, яка перевищуватиме суму створеного резерву, потрапить до інших витрат у періоді її списання Дт 944 Кт 377.

Наразі розділом ІІІ ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2502 не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги. Саме тому такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінансового результату.

При списанні поворотної допомоги у позикодавця потрібно буде коригувати визначений фінрезультат у разі застосування податкових різниць на відповідні податкові різниці. Так, при списанні дебіторської заборгованості слід врахувати вимоги п. 139.2 ПКУ. За ними фінансовий результат до оподаткування збільшується:

- на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до П(С)БО або МСФЗ;
- на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.
А зменшуватися фінансовий результат до оподаткування буде:

- на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до П(С)БО або МСФЗ;
- на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.
Не забуваємо про ще одну податкову різницю. За пп. 140.5.10 ПКУ фінансовий результат звітного періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг):

-особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб);
-платникам податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX ПКУ;
-неприбутковим організаціям, яких не внесено до Реєстру неприбуткових організацій.
Тож у разі переведення поворотної допомоги у безповоротну, яка надавалася "єдинникам" (фізособам та юрособам) або неприбутковим організаціям поза Реєстром, та платникам податку на прибуток зі ставкою 0%, потрібно буде збільшувати свій фінрезультат на суму такої допомоги.

Операції, пов’язані з отримання, наданням та поверненням/неповерненням поворотної фіндопомоги не можуть розглядатися, як постачання товарів або послуг. Тому вони не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Щодо терміну позовної давності, то загальний строк позовної давності встановлено тривалістю у три роки ст. 257 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 , є також спеціальні строки позовної давності.

Згідно зі ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто рахувати цей строк слід від дня, коли кредитор (постачальник) дізнався або міг дізнатися про порушення свого права.

Наразі, потрібно врахувати, що було призупинення строку позовної давності на період дії карантину з 12.03.2020 до 30.06.2023 рр. та продовжує діяти призупинення на період воєнного стану.

У п. 12 Прикінцевих і перехідних положень ЦКУ прописано: під час дії карантину, встановленого Кабміном з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк позовної давності на період карантину «заморозився» за зобов’язаннями, строк давності за якими припадав на період карантину. Тобто, якщо строк позовної давності мав би спливти 20 березня 2020 р., то з 12.03.2020 він призупинився і 9 днів ще не «збігло» ( 9 днів = з 12.03.2020 як до 20.03.2020) – цей «хвостик» будемо рахувати після закінчення призупинення строку. Податківці вважають, що Закон почав діяти з 02.04.2020 р., тому і норми його з цієї дати застосовуються, а не з 12 березня.

Роз’яснення податківців https://evp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-500895.html .

Тобто поки тривав карантин – строк давності було призупинено. Тож списати заборгованість через сплив строку давності у проміжок часу з 12.03.2020 (податківці кажуть – з 02.04.2020 – бо Закон № 540 чинний саме з цієї дати) по дату завершення карантину не можна.

Важливо: деякі строки давності через карантин не призупинялися.

Щодо призупинення строку позовної давності на період воєнного стану, то наразі воєнний стан продовжено. (Закон від 08.05.2024 № 3684-ІХ) У п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦКУ прописано: у період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строк його дії). Тож під час воєнного стану строк позовної давності також не спливе. Відповідно на цій підставі списати заборгованість не можна. Інші випадки безнадійності - так, але не за строком давності.

Більше інформації https://7eminar.ua/events/3758/8225 , https://7eminar.ua/news/3027-bezpovorotna-finansova-dopomoga-nyuansi-opodatkuvannya-ta-obliku та https://storage.7eminar.ua/content24/record/3885/BE_Vse_pro_zaborhovanist_u_bukhhalterskomu_obliku.pdf

Раді допомогти, звертайтесь ще!