Заголовок тимчасово відсутній

1. Як документально оформити списання зіпсованої продукції?

Перш за все, встановлення факту псування товару потребує проведення інвентаризації. Це передбачено пунктом 7 розділу І Положення № 879, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

Інвентаризація проводиться на дату, коли виявлено псування продукції. Для цього керівник підприємства видає наказ про створення інвентаризаційної комісії. Комісія визначає обсяг псування, надає пропозиції щодо подальшого використання товару або його списання.

Результати інвентаризації оформляються такими документами:

Інвентаризаційний опис ;
Звіряльна відомість ;
Протокол комісії — його форму підприємство розробляє самостійно. Протокол повинен містити рішення про списання або подальше використання товару. Протокол підписується всіма членами комісії та затверджується керівником у п’ятиденний строк після завершення інвентаризації.
У бухгалтерському обліку результати списання відображаються у тому звітному періоді, коли завершена інвентаризація (пп. 2, 3 розд. IV Положення № 879).

Саме списання оформлюється актом на списання, форма якого розробляється підприємством самостійно відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV. У цьому акті зазначаються обсяг, вартість і причина псування.

Якщо зіпсований товар використовують у господарській діяльності, наприклад, як вторинну сировину - наприклад, реалізують гіпотетичному іншому підприємству на корм худобі - то після списання оприбутковується вторинна сировина Дт209 Кт 745 (з визнанням доходу), по чистій вартості реалізаціїї (за ціною очуваного продажу з вирахуванням витрат на такий продаж), а потім реалізується із ПДВ як звичайний запас, собівартість списується у витрати, отримана виручка складає дохід, ПДВ - податкові зобов'язання.

2. Чи можна застосувати норми природного убутку?

Ні, у цьому випадку норми природного убутку не застосовуються.

Природний убуток — це фізичне зменшення ваги чи об’єму товарів через природні процеси (випаровування, усушка тощо) за умови, що товар залишається придатним до використання. У випадку зіпсування через закінчення строку придатності або непридатність до реалізації йдеться не про кількісні, а про якісні втрати, які є понаднормативними.

Цю позицію підтверджують пп. 5 і 6 Інструкції щодо норм природного убутку свіжих овочів, фруктів та картоплі (наказ Мінторгу СРСР від 26.03.1980 № 75, додаток 13,яка ). Зауважте, ці норми ишаються чинними, але: тільки норми природного убутку для перероблених (сушених, заморожених) овочів, які продаються суб’єктами роздрібної торгівлі на вагу. Вони затверджені додатком 1 до наказу Мінторгу № 75. Також цим же наказом затверджена Інструкція щодо застосування цих норм (додаток 2). Норми застосовуються до обсягу реалізованої продукції за період між двома інвентаризаціями.

Для складського зберігання (нестачі, які виникають під час зберігання продукції на складах, базах, заготівельних пунктах) діючими є: «Норми природного убутку свіжої картоплі, овочів та плодів при короткочасному зберіганні на базах, складах різного типу і заготівельних пунктах». Вони визначені в додатку 14 до наказу № 75. Інструкція до застосування цих норм — наведена в додатку 15 до цього ж наказу.Тобто, для складського зберігання саме по заморожених овочах чи фруктах, як витікає з цього, взагалі норм і не встановлено. У цих Нормах визначені норми втрат свіжих овочів (зокрема і томатів) при короткочасному зберіганні. Короткочасне зберігання — це зберігання до 20 діб. Природний убуток обчислюється до залишку продукції на початок облікового періоду і до прийнятих за цей період овочів за масою нетто.Однака, як ми з'ясували вище, про природний убуток в цьому разі. незалежно від того, чи це складське зберігання чи розріб - взагалі не може йти мова.

3. Що з ПДВ при списанні зіпсованої продукції?

Якщо товар був придбаний з ПДВ, але не використаний у господарській діяльності, то згідно з п. 198.5 ПКУ підприємство має нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ.

Це правило застосовується лише до тієї частини вартості продукції, на яку був сформований податковий кредит під час її придбання. Тобто ПЗ слід нараховувати не на всю вартість списаного товару, а лише на ту частину, що була придбана в платників ПДВ з отриманням ПН.

База оподаткування при цьому — ціна придбання (п. 188.1 ПКУ). Податкову накладну слід скласти не пізніше останнього дня податкового періоду, в якому товар списано, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений строк.

Див. також інформаційний мартеріал на нашому сайті https://7eminar.ua/news/1849-zapasi?page=69

Раді допомогти, звертайтесь ще!