Заголовок тимчасово відсутній

Таке, можливо та законодавством не заборонено.

Адже один товар може бути придбаний на різних умовах договору, або реалізується інша партія товару, яка відрізняється вартістю доставки чи валютним курсом.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3135 ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Тобто ціна на товари, продукцію та послуги у загальному випадку встановлюється договором. Законодавство не вимагає наявності розпорядчих документів з питань ціноутворення на продукцію, товари чи послуги підприємства. Також законом не вимагається будь-яке обґрунтування договірних цін, якщо вони не регулюються законодавством.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 632 ЦКУ зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Проте на етапі укладення договору можливе узгодження ціни, у процесі якого ціна може змінюватися.

За бажанням підприємства ціни на товари можуть встановлюватися наказом керівника по підприємству. Зокрема, це доцільно робити на підприємствах, які ведуть оптову чи роздрібну торгівлю товарами або власною продукцією. На розсуд підприємства наказом керівника встановлюється одна ціна для всіх покупців, або може встановлюватися певний прейскурант – ціни на один і той самий товар можуть бути різними в залежності від умов придбання цього товару (величина партії, строки оплати тощо). У цьому випадку теж не потрібно робити обґрунтування таких цін.

Органи ДФСУ не контролюють ціноутворення на підприємствах, але в деяких випадках потрібно нараховувати ПДВ та ПДФО виходячи із звичайних цін на власну продукцію/послуги, ціни придбання покупного товару: наприклад, абзац 2 п. 188.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4551 або п. 164.5 ПКУ (якщо відбувається безоплатне надання продукції, товарів чи послуг фізичним особам).

При формуванні продажної ціни товарів/послуг з урахуванням знижок суб'єкт господарювання повинен бути готовий у разі потреби обґрунтувати цю ціну. Наказ про ціноутворення якраз і є документом, який обґрунтує порядок і причину формування конкретної продажної ціни в певних економічних умовах.
Наказ про ціноутворення видає і підписує директор підприємства, а також особи, ознайомлені з наказом (бухгалтер, економіст, менеджер тощо).

Наказ про ціноутворення складається в довільній формі і повинен, зокрема, містити:
· перелік статей витрат, які включаються до планової калькуляції ціни товару (послуги). Перелік витрат залежить від специфіки діяльності підприємства

· порядок розрахунку базової ціни товару (послуги). Завважимо, що методів ціноутворення, що використовуються в економіці, безліч. Найбільш поширеним із них є:
– метод «витрати плюс».

· умови надання постійно діючих знижок/надбавок. Наприклад: «У разі придбання партії товару в кількості 500 одиниць надається знижка 5 %, у кількості 700 одиниць – знижка 7 %», «У разі укладення договору оренди на строк більше року – знижка 3 %»; «При виконанні замовлення за 5 днів (при стандартному строку 10 днів) надбавка до ціни становить 5 %» тощо;
· порядок надання знижок/надбавок. Тут можна навести умови застосування знижок, наприклад, комплексно чи ні, їх максимальний розмір, розмір надбавок і можливість їх застосування разом зі знижками.

Раді допомогти, звертайтесь ще!