Тільки у разі, якщо автомобіль оформлений у користування підприємством, з'являється можливість підприємству передавати пальне на заправку такого автомобіля. Справа тут не стільки у правомірності витрат, скільки у тому, що будь-яка передача пального є постачанням, отже підлягає оподаткуванню акцизним податком. Адже реалізацією пального вважається будь-яке фізичне переміщення пального з акцизного складу (у тому числі для власного споживання) (п.п. 14.1.212 ПКУ) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2063) Передача пального за приписом 14.1.212 ПКУ є його реалізацією. І тому підприємство не має права передавати пальне іншим суб’єктам. .

Тому автомобіль керівника має бути оформлений або в оренду, або у позичку. До договору позички застосовуються ті ж самі норми, що й до договору оренди (ЦКУ стаття 827 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3999 ). Але на відміну від оренди – можливо не застосовувати нотаріальне посвідчення договору позички (у пункті 4 статті 828 є виключення – "Договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.").

Позичений автомобіль стає службовим (так само як і орендований), і обслуговування та заправка такого автомобіля стає обов’язком підприємства.

У цьому разі підприємство буде нести витрати на поточний ремонт, обслуговування тощо, а напрямок цих витрат буде або утриманням благодійної організації, або здійсненням статутної діяльності.

Раді допомогти, звертайтесь ще!