Заголовок тимчасово відсутній

Рахунки від постачальників можуть бути первинними документами, але не завжди.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n3, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для того, щоб рахунок вважався первинним документом, він має відповідати певним вимогам (ст. 9 того ж закону): обов’язкові реквізити: назва документа; дата складання; назва підприємства (юридична або фізична особа); зміст господарської операції; обсяг та одиниця виміру; посада, підпис відповідальної особи. Якщо рахунок містить усі ці реквізити, він може бути первинним документом. Але найчастіше рахунок-фактура використовується лише як інформаційний документ - наприклад, для оплати, а не як підтвердження факту здійснення операції. У такому разі первинним документом буде накладна, акт виконаних робіт тощо.

Якщо рахунок не є первинним документом (не підтверджує господарську операцію), то він не обов’язковий для зберігання, і можна його не зберігати. Але якщо на рахунку стоїть підпис і печатка, і саме на його підставі здійснено оплату, він може вважатися первинним документом - тоді його слід зберігати.

Строк зберігання первинних документів. Згідно з п. 44.3 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n1110 та Переліком типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, строк зберігання первинних документів становить не менше 3 років, але: для підприємств — 5 років (відповідно до бухгалтерських вимог та перевірок ДПС).

Раді допомогти, звертайтесь ще!