Заголовок тимчасово відсутній

Так, можна провести виправлення помилки минулого періоду.

При виправленні помилок керуємося НП(с)БО 6 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0392-99#o38 .

Виправляють помилку, якщо помилка минулих років зачепила фінрезультат та відповідно вплинула на нерозподілений прибуток (непокритий збиток), шляхом коригування сальдо рахунка 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» на початок звітного року (п. 4 НП(С)БО 6). Під час виправлення помилки в кореспонденції з рахунком 44 можуть бути рахунки класу 1-6 залежно від суті помилки, у вашому випадку – рахунок 36.

Для цілей бухобліку виправляючи помилку достатньо відобразити коригуючі проводки з бухдовідки у періоді виявлення помилки, а якщо помилка минулих років – показати правильні вхідні дані у балансі на початок року (тобто – станом на 01.01.2025) та у порівняльній інформації за минулий 2024 рік (ніби помилки не було). Це випливає з глави 4 Положення №88 та п. 4 НП(С)БО 6. Подавати уточнюючу фінзвітність – право, а не обов’язок (ч. 6 ст. 14 Закону № 996-XIV https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n237 ).

А ось з податку на прибуток якщо підприємство бажає виправити помилку, йому доведеться подати правильну уточнену фінзвітність до ДПС за відповідні періоди і тоді вдаватися до виправлення помилки у декларації з податку на прибуток (чи то за допомогою уточнюючої декларації чи то за допомогою поточної з заповненням додатка ВП). Адже фінзвітність, невід’ємний додаток й у разі виправлення помилки (тож треба поставити «+» у комірці «ФЗ» уточнюючої декларації, – якщо виправляєте за її допомогою, чи у додатку ВП – якщо вдалися до виправлення через поточну декларацію).

Наразі, тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ, та пені. Це визначено пп. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 .

Зверніть увагу, щодо договорів підряду у частині 4 ст. 882 ЦК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4220 вказано, що передача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується іншою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у тому випадку, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

Також у договорі може бути зазначено, що якщо “наданий акт приймання-передачі робіт не повернуто з підписом протягом ... терміну, то роботи вважаються прийняті та виконані в повному обсязі”. Тоді не доведеться здійснювати коригування.

Більше інформації https://7eminar.ua/news/5145-vipravlennya-pomilok-u-deklaraciyi-z-podatku-na-pributok-zagalni-pravila .

Раді допомогти, звертайтесь ще!