Заголовок тимчасово відсутній

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є угода сторін.
У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП (угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.
Припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу.Роз’яснення Мінсоцполітики щодо порядку звільнення за угодою сторін можна знайти у листі від 04.04.2014 № 60/06/186-14, де зазначено, що порядок і строки припинення трудового договору за угодою сторін визначаються працівником і власником (або уповноваженим ним органом) у кожному конкретному випадку. Законодавство не передбачає обов’язкового оформлення письмового документа, що ініціює звільнення (заяви працівника або повідомлення роботодавця), тому ініціатива щодо звільнення фактично може бути висловлена працівником або роботодавцем іншій стороні усно. Проте, звісно, краще і безпечніше зафіксувати усі домовленості про звільнення за угодою сторін письмово – у заяві працівника та/або угоді між працівником та роботодавцем.
У наказі (розпорядженні) про звільнення за згодою сторін, зокрема, зазначаються:
підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на п. 1 ст. 36 КЗпП;
дата звільнення, про яку домовлялися сторони.
Працівник фіксує свою згоду шляхом проставляння свого підпису під час ознайомлення з наказом.
Додаткових витрат таке звільнення не передбачає.

Раді допомогти, звертайтесь ще!