Заголовок тимчасово відсутній

Відповіді на Ваші запитання:

1. Трудове законодавство не передбачає надання відпустки без збереження зарплати з ініціативи роботодавця.

Відпустка без збереження зарплати може надаватися на підставі 2 статтей Закону від 15.11.1996р. №504:

- ст.25 - відпустка надається в обов'язковому порядку на підставі заяви працівника та наявності відповідної підстави:

1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів;

3) матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.

3-1) матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;

4) учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України - тривалістю до 14 календарних днів щорічно.

Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

6) пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно;

7) особам з інвалідністю I та II груп - тривалістю до 60 календарних днів щорічно;

8) особам, які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів;

9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку;

12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;

14) сумісникам - на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

15) ветеранам праці - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;

17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, - тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі.

За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;

19) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року, - тривалістю до 5 календарних днів щороку, а членам добровільних формувань цивільного захисту - тривалістю до 5 календарних днів у рік залучення їх до виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;
{Частину першу статті 25 доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2750-IX від 16.11.2022}

20) працівникам, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, - тривалістю до 60 календарних днів.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268

Дні відпустки, надані на підставі ст.25 не виключаються зі стажу для щорічної відпустки, тобто працівнику щорічна відпустка не зменшується через таку відпустку без збереження ЗП.

За наявності підстав роботодавець не має права відмовити в наданні такої відпустки.

- ст.26 - відпустка без збереження ЗП надається за згодою сторін, тобто повинна бути згода з обох боків - працівник подає заяву. а роботодавець дає свою згоду на відпустку і видає відповідний наказ.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n298

З 24.12.2023 року час пребування у відпустці без збереження ЗП, наданій на підставі цієї статті, не потрапляє до стажу для щорічної відпустки, тобто у працівника буде менше днів основної щорічної відпустки за такий період.

2. Робота в режимі неповного робочого дня - не має жодної різниці за чиєю ініціативою встановлено такий режим, оплата праці проводиться пропорційно за відпрацьований час, ніяких особливостей при наступному розрахунку відпускних нема.

Робота в режимі неповного робочого тижня:

- за ініціатвою працівника - робочі дні, у які робота не проводиться, позначаються у табелі як вихідні, і при розрахунку відпускних з розрахункового періоду не віднімаються; і середня для оплати відпускних внаслідок цього буде менша.

- за ініціативою роботодавця - робочі дні, робота у які не проводиться, позначаються "НД" і при розрахунку середньої для оплати відпускних такі дні з розрахунку віднімаються, тобто вони не зменшуватимуть середню.

Раді допомогти, звертайтесь ще!