Заголовок тимчасово відсутній

Законодавством не встановлено порядок проведення повторної перевірки.

Скільки разів ДПС може проводити документальну перевірку платника податків за один період прямої відповіді на це запитання Податковий кодекс не дає. Кодекс не містить такого виду перевірки, як повторна, але й не встановлює обмежень щодо можливості проведення перевірки за один період двічі та більше разів. Кодекс лише називає підстави, з яких орган ДФС має право призначати документальні перевірки платників податків.

Орган ДПС зобов’язаний проводити перевірки виключно відповідно до вимог ПКУ та інших законів України й нормативних актів (пп. 20.1.4, 21.1.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n872 ).

ПКУ передбачає два різновиди документальних перевірок: планові та позапланові.

Планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка проведення перевірок органом ДФС (п. 77.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1773 ). Органи ДФС призначають планові документальні перевірки за період від перевірки до перевірки (тобто за різні періоди). Цього вимагає п. 77.2 ПК, згідно з яким періодичність планових перевірок залежить від того, до якого ступеня ризику віднесено діяльність платника податків.

Позапланова перевірка призначається за наявності обставин, вичерпний перелік яких зазначено в п. 78.1 ПКУ.

Отже, у п. 78.1 ПКУ за раніше перевірені періоди може бути проведена позапланова перевірка, у разі якщо:

• платником податків подано уточнюючий розрахунок із конкретного податку за раніше перевірений період (пп. 78.1.3 ПКУ);

• платником податків подано контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження (пп. 78.1.5 ПКУ);

• органом ДФС вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу ДФС нижчого рівня перевірено документи обов’язкової звітності платника податків або матеріали документальної перевірки і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування питань, що були предметом перевірки. При цьому наказ про призначення такої перевірки повинен бути виданий виключно органом ДФС вищого рівня у разі, коли стосовно посадових осіб органу ДФС нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (пп. 78.1.12 ПКУ).

Водночас, якщо орган ДФСУ провів повторну позапланову перевірку підприємства у зв’язку з іншими підставами, то є сенс звернутись до суду.

Також згідно зі ст. 61 Конституції ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, то платники податків не можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, яке вже було відображено в акті попередньої перевірки.

При цьому згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Роз’яснення ДПС https://od.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-525021.html

Щодо штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної зі ставкою ПДВ 0%:

При порушенні граничних строків для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які складені на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою, до платника податку, на якого відповідно до ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, застосовуються штрафні санкції в розмірах, встановлених п. 120-1.1 ПКУ, а саме: штраф у розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн.

Раді допомогти, звертайтесь ще!