Заголовок тимчасово відсутній

Вимог до кількості годин праці генератора законодавством не встановлено.

Вартість придбаного генератора понад 20000 грн — основний засіб (для обліку генератора використовують субрахунок 104 «Машини та обладнання»).

Якщо необоротний актив було придбано з метою використання в господарській діяльності, а потім він тимчасово не використовується, такий актив не стає невиробничим, якщо в майбутньому його планують використовувати в господарській діяльності

Паливо, необхідне для роботи генератора, обліковується як матеріальні запаси підприємства. Його закупівля оформлюється через оприбуткування на рахунок 203 «Паливо» із включенням до вартості закупівельної ціни та транспортних витрат : Дт 203 — Кт 631, 685, 372.

У процесі використання генератора паливо списується у витрати відповідно до фактично спожитих обсягів за напрямом використання: Дт 23, 91-99 — Кт 203.

Розробка нормативів витрат пального для генератора не є обов’язковою, але підприємство може впровадити їх для контролю витрат. Особливо це актуально для платників ПДВ, які повинні враховувати можливість негосподарських витрат. Такі витрати можуть обмежити право на податковий кредит за пальне, придбане для генератора, якщо воно використовується не в господарській діяльності.

Підприємство може самостійно встановлювати норми витрат пального для генератора. У 2023 році було розроблено Методичні рекомендації (https://insat.org.ua/files/services/ldvpe/6/metod.pdf ) щодо нормування витрат пального, мастильних матеріалів та інших ресурсів, які можуть слугувати орієнтиром для розробки таких норм.

Для розрахунку витрат палива враховується:

- кількість годин роботи генератора;
- годинна витрата палива, вказана в технічному паспорті.
Загальний обсяг списання палива розраховується як добуток відпрацьованих годин на номінальну витрату. Результати оформлюються актом на підставі даних журналу обліку роботи генератора.

На період воєнного стану та 30 днів після його завершення дозволено зберігати пальне без ліцензії, якщо обсяг не перевищує:

- 2000 літрів для більшості територій;
- 5000 літрів для прифронтових регіонів (п. 24 розд. XIII Закону №381 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3817-IX#n1729 )
Якщо обсяг перевищує 2000 літрів, потрібно подати декларацію до ДПС.

Пальне, яке зберігається для заправки генератора, повинно якимось чином опинитися на підприємстві. Отже, можливий випадок, коли підприємство власним транспортом доставляє його з АЗС в каністрах. Якщо підприємство не є платником акцизного податку та перевозить пальне для власного споживання в транспортному засобі, який не є акцизним складом пересувним, необхідно подавати до ДПС Заявку на переміщення пального, крім випадків, коли пальне перевозиться в тарі об’ємом до 5 літрів. Форма затверджена наказом Мінфіну від 08.05.2019 №188 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0579-19#n21 . Це підтверджують податківці в ЗІР, категорія 114.11.02 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41503 .

У разі прямої заправки з бензовоза до генератора дозволи або заявки не потрібні.

Для експлуатації генератора можуть знадобитися:

- дозвіл на викиди забруднюючих речовин (для стаціонарних джерел);
- дозвіл на роботи підвищеної небезпеки (згідно Закону України від 19.05.2011 №3392-VI «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»).
На час воєнного стану і протягом трьох місяців після його завершення ці дозволи можна замінити деклараціями, поданими згідно з постановою КМУ від 18.03.2022 №314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».

Відповідно до пп. 240.1.1 ПКУ, суб’єкти господарювання сплачують екологічний податок за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. Генератори, що працюють на пальному, можуть вважатися такими джерелами, якщо викиди забруднюють атмосферу (ЗІР, категорія 117.01).

На період воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення генератори з кодом 8502 за УКТ ЗЕД не визнаються стаціонарними джерелами забруднення (п. 46 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ), тому екологічний податок не сплачується.

Але, слід зазначити, що відповідно до п. 240.7 ПКУ не є платниками за викиди суб‘єкти, які здійснюють такі викиди СО2 не більше 500 тонн на рік. Для генератора – це дуже багато, і більшість з них таких викидів не утворює.

Тобто, якщо платник використовує до 200 тонн пального на рік, сплачувати екологічний податок не потрібно.

Після завершення воєнного стану підприємства мають:

- отримати ліцензію на зберігання пального для власних потреб (крім зберігання у споживчій тарі до 60 л);
- отримати дозвіл на викиди для стаціонарних генераторів, якщо це не було зроблено раніше;
- сплачувати екологічний податок, якщо генератор класифікується як стаціонарне джерело забруднення.

Заздалегідь підготовлені документи допоможуть уникнути штрафів та додаткових витрат.

Більше інформації https://7eminar.ua/news/3141-generator-na-pidprijemstvi-pitannya-obliku-ta-opodatkuvannya та https://7eminar.ua/events/3901/8604

Раді допомогти, звертайтесь ще!