Заголовок тимчасово відсутній

Якщо товари на користь роботодавця придбаває працівник за рахунок власних коштів, у зв’язку з виконанням дорученої йому роботи (трудової функції), то дохід у вигляді компенсації за такі придбані товари не є доходом для цілей оподаткування ПДФО та військовим збором.

Отже, у разі, якщо товари (роботи, послуги) придбаває працівник в рамках трудових обов’язків, то незалежно від того, чи видані – кошти під звіт, чи працівник витратив з такою метою власні кошти, які потім відшкодовує роботодавець, такі відносини слід розглядати з урахуванням вимог законодавства про працю.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включають кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965

Тому, роботодавець або повинен пописати у посадових обов’язках працівника, що він може закуповувати товари чи матеріали для потреб підприємства або видати наказ на закупівлю працівником цих матеріалів.

А працівнику краще прозвітувати про такі витрати у авансовому звіті. В цій ситуації строки звітування, визначені в Положенні №148 та п. 170.9 ПКУ не діють. Але в інтересах обох сторін це зробити оперативно. Працівник – отримає компенсацію понесених витрат, а роботодавець – можливість вчасно відобразити придбані ТМЦ в бухобліку. Адже підставою для формування відповідних записів в бухобліку є затверджений керівником звіт.

Нормами п. 170.9 ПКУ та Положення №148 не регулюються строки повернення працівнику витрачених коштів (ЗІР, категорія 109.14). Отже, цей строк визначаєте за домовленістю між працівником та роботодавцем.

Про правила використання підзвітних коштів можна прочитати у статті а посиланням https://7eminar.ua/news/1436-pidzvitni-kosti-obmezennya-vimogi-ta-pomilki

Раді допомогти, звертайтесь ще!