Заголовок тимчасово відсутній

Підприємство повинно оптімізувати наявніть запасів.

Концепція логістики передбачає, що в ідеалі, здійснення виробничого процесу не потребує утримання запасів. Альтернативою накопиченню товарно-матеріальних цінностей є отримання необхідних матеріалів у необхідній кількості в потрібний час у потрібному місці з мінімальними витратами, пов’язаними з рухом, при потрібній якості сервісу. Це зменшує запаси практично до мінімуму, так що економія на витратах по зберіганню перевищує неминуче збільшення транспортно-заготівельних витрат.

Надлишкові запаси використовуються про всяк випадок, як своєрідне страхування. Вони збільшують витрати, зменшують прибутки і, відповідно, конкурентоспроможність. Тому повністю налагоджена логістична система не повинна мати надлишкових запасів. В ній існує надійний контроль, з тим, щоб забезпечити мінімально можливий рівень запасів.

Логістична система націлена на постійне зниження запасів за умови підтримання потрібного рівня якості сервісу.

Проблема управління запасами теоретично вирішується як задача на мінімум витрат, обумовлених створенням та збереженням запасів. Це не означає досягнення найнижчих витрат збереження запасів чи вкладення коштів в матеріали, як це доволі часто і помилково вважають. Враховуються всі елементи витрат, обумовлених запасами.

Сумарна величина витрат по створенню і зберіганню запасів складається із таких основних складових:

-ціна (собівартість);
-заготовчі витрати;
-витрати зберігання;
-втрати прибутку внаслідок закупівлі і зберігання запасів;
-інші.
Ціна матеріалів, що купуються коливається навколо середньої і тому, певною мірою, визначає політику закупівель. Це означає, що відділ логістики формує матеріальні резерви адекватно стану ринкового середовища.

Економія від проведення політики закупівель за низькими цінами зіставляється з величиною витрат, пов’язаних із зберіганням, переміщенням матеріалів, їх обезціненням в результаті зберігання, з втратою прибутку внаслідок втрачених (невикористаних) можливостей після вкладення оборотних коштів в запаси та ін.

Заготовчі витрати, що пов’язані із створенням запасу, включають такі витрати:

1) Зовнішні поставки та відтворення виробничих запасів: на утримання закупівельних підрозділів; на оформлення та розміщення замовлень; на укладання господарських угод з постачальниками; на відрядження;

на завезення і розвантаження предметів постачання;на кількісно-якісну прийомку та складське розташування;

на проведення розрахунків за поставками; інші.

2) Постачання на самому підприємстві та створення заділів: на утримання виробничо-диспетчерського підрозділу; на складання графіків руху запчастин; інші.

У процесі створення запасів розрізняють постійні витрати, що залишаються незмінними при зміні кількості поставок та змінні, величина яких прямо пропорційно залежить від названого параметру.

Витрати зберігання, що пов’язані із створенням запасів, як правило, залишаються незмінними (постійними) до їх певного рівня. При надходженні на збереження додаткової кількості необхідних матеріалів величина цих витрат починає варіюватися. З’являються змінні складові, які власне і є предметом управління запасами. Витрати зберігання включають такі елементи: на заробітну плату складського персоналу; на оренду та утримання складських приміщень, споруд, інвентарю; на виконання складських операцій; на відшкодування втрат від виконання складських операцій; на облік матеріалів; непродуктивні витрати (недостачі, втрати, збитки).

Втрати прибутку внаслідок втрачених (невикористаних) можливостей, що пов’язані із створенням та збереженням запасів. Створюючи та зберігаючи запаси, підприємство тим самим відмовляється від інших варіантів використання грошових коштів, які потенційно могли б забезпечити зростання прибутку. Виникають витрати у формі втрати прибутку, внаслідок втрачених можливостей, які разом с витратами зберігання складають ціну утримання запасів. Ці втрати дорівнюють добутку рентабельності виробництва на середню вартість товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться в запасах.

Різноманітні статті витрат управління запасами знаходяться у певній залежності від обсягу поставок. Витрати збереження і втрати прибутку внаслідок втрачених (невикористаних) можливостей, що пов’язані із створенням та збереженням запасів, зростуть разом із збільшенням розміру поставок, оскільки ця обставина призводить до досягнення більш високого рівня запасів.

При управлінні запасами використовують теорію обмежень, яка повинна забезпечити: збільшення доданої вартості, мінімізацію запасів, зменшення витрат операційної діяльності.

Таким чином, з метою забезпечення безперебійної роботи підприємства зазвичай на підприємстві видається наказ, який регламентує умови формування запасу та видачі запчастин зі складу, а також у наказі призначається матеріально відповідальна особа.

Раді допомогти, звертайтесь ще!