Якщо операцій не багато - то зручніше по рахунках, якщо операцій багато - то краще по договору в цілому.

Облік операцій з нерезидентами-імпортерами можна вести двома способами, тому розглянемо кожний із них:

1. По договору в цілому

• Всі операції з контрагентом відображаються в межах одного договору;


• Плюси: зручність у контролі загального сальдо, легше відстежувати взаєморозрахунки;


• Мінуси: складніше аналізувати окремі поставки, якщо рахунків багато.

2. По кожному рахунку окремо

• Ведеться деталізований облік за кожним інвойсом;


• Плюси: точний аналіз кожної операції, зручніше контролювати оплату;


• Мінуси: більше бухгалтерської роботи, ускладнене узгодження загального залишку.

Курсові різниці: Курсові різниці розраховуються на залишок заборгованості на дату балансу або погашення. Можуть бути різними:

• По договору в цілому - заборгованість буде одна або дебетова - курсових різниць немає, або кредитова - курсові різниці рахуємо


• По кожному рахунку, по одному Контрагенту можуть бути як дебетові залишки так і кредитові. Відповідно це вплине на курсові різниці. По дебетовим - курсові різниці не виникають, по кредитовим - нараховуємо.

Для остаточного вибору способу обліку необхідно також звернути увагу на договір з нерезидентом-імпортером, чи не містить він особливих умов розрахунку заборгованості.

Другий важливий момент – який документ використовується при співпраці: Проформа-інвойс – не створює фінансового зобов’язання, а лише підтверджує наміри поставки. У такому разі заборгованість може виникати лише після виставлення комерційного інвойсу.
Комерційний інвойс – є підставою для визнання заборгованості та нарахування курсових різниць.
Тому при виборі способу обліку варто враховувати ці нюанси.

Висновок:
- Якщо операцій небагато – краще вести облік по рахунках для точності.
- Якщо багато поставок та використовуються при співпраці "Проформа-інвойс" – доцільніше облік по договору в цілому для спрощення роботи.

Раді допомогти, звертайтесь ще!