У ПКУ визначення терміна «представницькі витрати» немає. Єдиний документ, де його можна знайти, — це Норми №1026. Представницькі витрати — це витрати бюджетних установ на приймання й обслуговування іноземних представників та делегацій, що прибули на запрошення для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв'язків, встановлення і підтримання взаємовигідної співпраці (п. 2 Норм №1026).

У визначенні є прив'язка до бюджетних установ, адже Норми №1026 стосуються саме їх. Але таке визначення можна взяти за основу і приватним суб'єктам господарювання (лист ГУ ДФС у м. Києві від 10.03.2017 р. №5087/10/26-15-13-01-12). Крім того, варто абстрагуватися від фрази «іноземних представників та делегацій» і брати до уваги й українських партнерів (лист Міндоходів від 25.10.2013 р. №14054/6/99-99-19-03-02-15).

Ключова особливість представницьких витрат — це їх рекламна мета. За своєю суттю представницькі витрати спрямовані на просування і рекламу товарів (послуг) конкретних підприємств, поширення або донесення інформації про особу чи товар і мають сформувати (підтримати) обізнаність споживачів та їх інтерес до таких осіб чи товару в будь-якій формі і будь-яким способом. Такими заходами можуть бути презентація нового продукту (донесення інформації про його якість, властивості, переваги) із запрошеними потенційними покупцями такого товару, презентація позитивного іміджу фірми, її продукції, заходів, працівників, торгової марки тощо.

Норми представницьких витрат не встановлені.

Раді допомогти, звертайтесь ще!