Заголовок тимчасово відсутній

Відповідь залежить від того, як саме надаються ці бонусні знижки.

Адже це може бути післяпродажна знижка, або винагорода за виконання певних умов договору (маркетингові послуги), або знижка надається при наступному замовленні, тощо. Від цього й буде залежати оподаткування ПДВ.

Важливо, щоб первинні документи відображали реальну суть господарської операції, зазначену у договорі.

Отже, коли підприємство сплачує покупцям винагороду (мотиваційні та стимулюючі виплати) за досягнення відповідних показників, що були узгоджені та прописані у договорі, такі виплати мають ознаки маркетингових. Адже надалі покупці сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулюють просування товарів у каналах дистрибуції. А якщо так, то можна стверджувати, що постачальник фактично оплачує покупцеві надані послуги.

Відповідно до пп. 14.1.108 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 , маркетингові послуги (маркетинг) — це, зокрема, стимулювання збуту продукції, політики цін, організації та управління руху продукції до споживача.

I надання послуг має бути підтверджено такими документами:

1) договір (додаток до основного договору або окремі положення договору постачання товарів) щодо маркетингових послуг дистриб'юторів / покупців;

2) первинні документи, що підтверджують господарські операції щодо виконання плану закупівлі товарів та своєчасного погашення дистриб'ютором власної кредиторської заборгованості перед торговим підприємством;

3) акти наданих маркетингових послуг/послуг зі стимулювання товарообігу із зазначенням показників виконаного за період плану закупівлі та погашення заборгованості.

Якщо бонусні знижки – це винагорода (маркетингові послуги), за які підприємство платить грошима покупцям / дистриб'юторам - платникам ПДВ, то ПДВ зобов’язання виникнуть не у вас, а у вашого контрагента. Саме такий контрагент складе й зареєструє податкову накладну, а у вашого підприємства за нею виникне податковий кредит з ПДВ.

А щоб під час перевірки не ставити під загрозу суму податкового кредиту, така господарська операція має бути правильно оформлена первинними документами (як правило, це акт про надані послуги) : потрібно навести докладний перелік того, з чого складається винагорода. Наприклад, зазначити: «винагорода за досягнення певних економічних показників» або «винагорода за збут товарів, просування товарів у каналах дистрибуції» тощо. Важливо й у договорі або додатку до договору чітко розписати весь перелік послуг, які покупець надає за бонуси, у т. ч. приділити увагу періоду визначення (нарахування) таких виплат.

Надання знижки при продажу товарів також має бути передбачене договірними документами між підприємством та дистриб'юторами / покупцями, іноді і внутрішніми документами підприємства (наприклад, маркетинговою політикою, положенням про знижки тощо).

Якщо після нарахування бонусу підприємство знижує ціни на попередні або наступні замовлення дистриб'ютора у сумі нарахованого бонусу. Наприклад, у договорах з покупцями уточнюється: «знижка надається при наступному замовленні товару у випадку забезпечення збільшення обсягів продажів товару».

При цьому доцільно встановлювати такий рівень знижки, щоб уникнути збитковості операції продажу товару. Адже якщо знижка сягне такого рівня, що майбутній продаж товару відбудеться за ціною (після знижки), меншою за ціну його придбання, то це вплине на оподаткування ПДВ. Бо при постачанні товару базою для ПДВ буде договірна вартість (з урахуванням знижки), проте якщо договірна вартість товару виявиться меншою за ціну придбання , то за нормою абз. 2 п. 188.1 ПКУ ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижчою від ціни придбання таких товарів.

У цьому випадку підприємству доведеться скласти податкову накладну на договірну вартість товару, а також виписати і другу податкову накладну (з типом причини 15), складену на суму перевищення бази оподаткування. ( п. 15 — 16 Порядку №1307 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0137-16#n20 ).

Якщо зміна ціни здійснюється після укладення договору (ч. 2 ст. 632 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3135 ), така знижка допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором. А зміна договору відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦКУ допускається лише за згодою сторін. Тому перегляд ціни товару, який вже було відвантажено, можна оформити додатковою угодою (додатком до договору). Iноді складають кредит-ноту тощо.

А от первинним документом, на підставі якого слід провести відповідну зміну в бухобліку, зазвичай є акт, що підтверджує зміну ціни, або бухгалтерська довідка.

Сума знижок, наданих після реалізації товарів, відображається продавцем за субрахунком 704 «Вирахування з доходу». Для платників податку на прибуток у цьому випадку — жодних коригувань. Об'єкт оподаткування визначається за правилами бухобліку.

Відповідно зміна суми компенсації вартості товарів спричиняє коригування податкового зобов'язання з ПДВ за ст. 192 ПКУ. Враховуючи, що відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів, постачальник надсилає складений РК отримувачу — платнику ПДВ, але відобразити зменшення податкового зобов'язання він зможе лише після реєстрації покупцем розрахунку коригування в ЄРПН. Відкориговані податкові зобов'язання відображаються методом «сторно»: Д-т 704 К-т 643 та Д-т 643 К-т 641 на дату реєстрації розрахунку коригування покупцем.

А от якщо післяпродажна знижка надається покупцеві — неплатнику ПДВ, на жаль, підстав зменшити податкове зобов'язання з ПДВ під час надання знижки у продавця немає. Пояснюється це нормою абзацу 2 п. 192.2 ПКУ, де сказано, що зменшення суми податкового зобов'язання в разі зміни суми компенсації вартості товарів, наданих особам, які не були платниками ПДВ на дату такого постачання, дозволяється лише у разі повернення раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості. Тож зменшити податкове зобов'язання з ПДВ продавець зможе на дату повернення покупцеві оплати за товари (якщо їх було оплачено до надання знижки).

Раді допомогти, звертайтесь ще!