Заголовок тимчасово відсутній
На нашу думку, перелік осіб, які мають право перебувати на єдиному податку визначено ст. 291 ПКУ наступним чином (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6946):
"291.3. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою."
Отже, представництво нерезидента не може буи на єдиному податку в Україні.
Якщо ж в Україні зареєстрована юридична особа-резидент, яка передбуває на ЄП, то при отриманні доходів в валюті база оподаткування включає - отриману валюту як виручку за товари, послуги, позитивну курсову різницю по валюті на валютному рахунку та позитивний результат (прибуток) від продажу валюти в гривні
За визначенням ст. 292 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038):
"292.5. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу."
Отже, в базу ЄП берете суму валюти, що надійшла на валютний рахунок, помножену на офіційний курс НБУ в цей день.
Щодо курсових різниць
ЗІР (108.01.02, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40760):
"Чи включаються до доходу ЮО – платника ЄП третьої групи курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти?
Відповідь:
Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (абзац п’ятий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
...Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» (далі – НП(С)БО 21), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193 зі змінами та доповненнями.
Згідно з п. 4 НП(С)БО 21 курсова різниця – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.
Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.
Монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу (п.п. «а» п. 7 НП(С)БО 21).
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу.… (абзац перший п. 8 НП(С)БО 21).
Отже, юридична особа – платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку.
У податковій декларації юридичної особи – платника єдиного податку зазначається лише обсяг доходу, відображення витрат не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи. Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.»
Щодо прибутку при продажу валюти
ЗІР (108.01.02, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35480):
"Чи виникає дохід у ЮО – платника ЄП третьої групи від продажу іноземної валюти, отриманої від здійснення операцій з експорту товарів, робіт, послуг?
Відповідь:
Якщо іноземна валюта, яка надійшла на валютний рахунок платника єдиного податку від здійснення операції з експорту товарів (робіт, послуг), продається до дати звітного балансу (протягом одного кварталу), то у складі доходу враховується тільки позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату її надходження на валютний рахунок.
Якщо іноземна валюта, яка надійшла на валютний рахунок платника єдиного податку від здійснення операції з експорту товарів (робіт, послуг), до кінця кварталу (до дати звітного балансу) обліковується на рахунку, то на дату закінчення звітного кварталу платник має здійснити перерахунок такої іноземної валюти відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку з відповідним врахуванням у складі доходу тільки позитивної різниці від здійснення такого перерахунку.
У разі продажу іноземної валюти після дати звітного балансу у складі доходу враховується тільки позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату закінчення попереднього звітного кварталу."
Додатково рекомендуємо отримати ІПК
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Обов'язки малого підприємства щодо резерву відпусток у 2026 році
Як виправити помилку в звітності без штрафних санкцій
Вимоги до ПДВ при реалізації сільгосппродукції в Україні
Видача товару ТОВ: нюанси платежів та документального оформлення
Чи потрібно подавати IXBRL звітність разом з декларацією
Звітність щодо працевлаштування інвалідів: які є вимоги
Аргументація щодо коректного відображення витрат і ПДВ
Як продовжити бронювання працівника після виправлення порушення
Облік проводок за післяплатою від НоваПей для ТОВ
Правила включення працівників у військовий облік для бронювання
Чи потрібно нараховувати ПДВ на продаж генераторів в Україні
Генератори були ввезені в Україну із пільгою, і за це ми не платили ПДВ.
Зараз при продажі цих генаторів на території України потрібно нараховувати ПДВ? Чи є на данний момент пільга, чи можливо готується законопроєкт…
Дата ПН при експорті товарів: нюанси та правила оформлення
Приклад договору оренди легкового авто з виїздом за кордон
Штрафи за реєстрацію ПДВ-накладної після тривалого терміну
Витрати на монтаж зарядної станції: включати до первісної вартості
Підприємство має зарядну станцію для електромобілів, яка була введена в експлуатацію на локації 1. Первісна вартість станції включає вартість обладнання та витрати на його монтаж.
Надалі станцію було демонтовано та перенесено в інше місце (локація 2). При…

