Заголовок тимчасово відсутній

Якщо розглядати питання застсоування QR-коду з боку п. 28 ст. 38 Закону № 1519, то він підходить. Так у п. 28 ст. 38 Закону № 1519 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n639) зазначено, що торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.

Тобто цією нормою надається вибір засобів для забезпечення безготівкових розрахунків

Платіжний застосунок – програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію з рахунку платника (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг (п. 61 ст. 1 Закону № 1519).

QR код можна вважати таким застосунком, адже він дає змогу ініціювати платіжну операцію.

Щоправда податківці вважають, що застосування QR коду не є достатнім для виконання умов Постанови № 894 щодо надання можливості безготівкових розрахунків, таку думку податківці зазначили у ІПК ДПСУ від 03.10.2024 № 4695/ІПК/99-00-07-03-01. При цьому вони посилаються на п. 1 постанови № 894 де зазначено трішки інакше, чим в Закону № 1519: торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги). Тобто засоби перелічені через кому.

Але п. 28 ст. 38 Закону № 1519 не вимагає застосування конкретного способу, або усіх разом, він дозволяє торговцям обирати, у який саме спосіб надавати можливість покупцю розрахуватися безготівково. А постанова № 894 є підзаконним актом.

Таким чином питання з боку ДПС виникнути можуть, але аргументи на користь такого способу розрахунку є. Якщо не бажаєте сперечатися з ДПС можна, як варіант, встановити застосунок термінал у телефон.

Раді допомогти, звертайтесь ще!