Заголовок тимчасово відсутній

Законодавство не містить обмежень щодо визначення розміру орендної плати за автомобіль. За згодою сторін договору сума оренди може бути будь-якою, головне – не нульовою. Зазвичай суму оренди встановлюють за ринковими ставками. Дотримання останнього критерію контролюють податкові органи.

Оскільки договір оренди транспортного засобу є одним із різновидів договору оренди, на нього поширюються загальні правила, встановлені параграфом 1 глави 58 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3699 (ЦКУ). Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 759 ЦКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3701) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Тобто відносини оренди не передбачають можливості безоплатного користування майном. У договорі оренди обов'язково має бути встановлено розмір орендної плати, але лише нульовий розмір орендної плати встановлювати не можна.

Розмір орендної плати сторони встановлюють за домовленістю сторін (ст. 632 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3135). Тобто за оренди автомобіля у фізичної особи сторони мають право встановити будь-яку ціну (адже вона не підлягає державному регулюванню). Це випливає з положень ст. 632 ЦКУ, ст. 10 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17#n54, 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17#n59).

Рекомендуємо встановлювати суму орендної плати в межах ринкової вартості, щоб уникнути можливих претензій з боку податкових органів щодо необґрунтованого заниження чи завищення вартості.

Закон не передбачає і будь-якого конкретного механізму розрахунку орендної плати. Ці умови сторони також урегульовують у договорі.

Раді допомогти, звертайтесь ще!