Заголовок тимчасово відсутній

Наразі позиція податківців з цього питання - це не є додатковим благом, але є доходом. При цьому, перевезення до місця роботи не є базою наразхування єдиного внеску , а на вартість перевезення додому - слід наразовувати єдиний внесок.

Щодо плати за колективне облсуговування - така плата є витратами підприємства, відноситься до адміністративних витрат (НПСБО 16).

Докладніше розглянемо це питання з наведенням всіх нормативних засад та коментарів, вибірково цитуючи діючу ІПК 1236/ІПК/99-00-04-03-03-06, яка наявна в https://cabinet.tax.gov.ua/registers/ipk

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення … щодо оподаткування вартості перевезення працівників на роботу та з роботи...

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, який не містить доходу у вигляді вартості послуг з перевезення працівника з місця збору до роботи та назад, а також доходу у вигляді вартості використання житла, яке є власністю юридичної особи (працедавця) та надане у безоплатне користування працівнику відповідно до умов трудового договору

Разом з тим перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді:

вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах
(п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни (п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Зауважуємо, що норми п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу не містять посилань на те, що доходи, одержані платниками податку у вигляді вартості їх перевезення або у вигляді вартості безоплатного користування житлом, яке належить роботодавцю, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зазначене лише може вказувати на те, що такі доходи не є додатковим благом.

Крім того, зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у повному обсязі відповідно до порядку, визначеному ст. 168 Кодексу.

Статтею 7 Закону № 2464 визначено базу нарахування єдиного внеску.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170 (частина сьома ст. 7 Закону № 2464).

До вказаного переліку віднесено витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв) (п. 7 розділу ІI Переліку).

Враховуючи викладене, .... дохід у вигляді послуг з перевезення працівників до місця роботи та назад, яке організовуються юридичною особою (роботодавцем), не є додатковим благом але включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід і оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. Водночас не є базою нарахування єдиного внеску лише вартість перевезення працівників до місця роботи.

Проведення:

Нарахування заборгованості перед перевізником:

Дт92 Кт631 у частині корпоративних витрат,

ДТ91-94,23 Кт631 у частині перевезення до місця роботи (бо це господарські витрати, в залежності від напрямку де працює працвник)

Дт949 Кт631 у частині перевезення додому, бо ці витрати не пов'язані із веденням діяльності)

відображення податкового кредиту: ДТ6442Кт631

Нарахування ПДФО та військового збору по всім перевезенням: Дт661/працівник Кт6411, 642

Наразування ЄСВ по перевезенням додому : Дт949 Кт651

ПДФО та ВЗ утримуючть із зарплати працвників , після вирахування основних податків, тобто із суми зарплати на руки, оскільки сплата таких податків за рахунок робтодавця утворює додаткове благо.

В звітності: в 4ДФ ознака 127 інший дохід. (сума витрачена на працівника на поїздки в обидва кінці)

В Д1 - в рядку зарплати додається до суми зарплати вартісь поїздок додому, вказється одним рядком із зарплатою.

Оскільки цей дозід надається протягом місяця, та остаточна сума може бути визначена тільки у кінці місяця після звіту перевізника, датою нарахування буде дата акту чи звіту перевізника. Відповідно термін сплати ПДФО , ВЗ та ЄСВ при наданні доходу в натуральній формі складає 3 банківьскі дні. Зауважте, в цьому разі податківці не вимагаюь застосовувати натуральний коефіцієнт. , принаймні в ІПК про це нічого не сказано.

Раді допомогти, звертайтесь ще!