Заголовок тимчасово відсутній

Щодо застосування РРО/ПРРО у разі оплати через сервіси переказу коштів Ви все вірно розумієте.

У раз оплати через такий сервіс, по факту, відбувається розрахунок карткою покупця, тобто по такому ж принципу як і через термінал, тільки віртуально. Тому, по суті, така операція є розрахунковою відповідно до ст. 2 Закону № 265 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#n17).

В той же час саме для оплати таким чином за послуги встановлено виключення. Відповідно до п. 14 ст. 9 Закону № 265, РРО/ПРРО не застосовується при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Щодо сервісів переказу коштів, то НБУ (лист НБУ від 15.01.2021 № 57-0010/3184) зазначає наступне : «на нашу думку, з питань застосування норм пункту 14 статті 9 Закону про РРО доцільно отримати позицію Державної податкової служби України. Зазначаємо також, що законодавство України не містить визначень термінів/понять "сервіс переказу коштів" та "банківські системи дистанційного обслуговування"

До систем дистанційного обслуговування відносяться, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо.

До "сервісів переказу коштів", на нашу думку, можна віднести сервіси Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay та інші, які надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційно.»

Щодо ДПС, то податківці посилаються на НДБУ і зазначають: ( https://lv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/533982.html ) що на думку Національного банку України, можна віднести сервіси банків (LiqPay тощо) та/або небанківських фінансових установ (Portmone, iPay, WayforPay, Easy Pay тощо), які мають ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, що надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційного.

Таким чином, у разі отримання оплати за послуги через сервіси переказу коштів, зокрема, WayforPay застосовувати РРО/ПРРО не потрібно.

Щодо розмежування між товарами та послугами. Згідно до пп. 14.1.244 ПКУ товари — матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно послуга те, що не є товаром. Також ПКУ містить визначення і перелік електронних послуг (пп. 14.1.56-5 ПКУ) – це послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях.

Так, з Вашого прикладу відеоурок – це послуга, постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів – також послуга (пп. «а» пп. 14.1.56-5 ПКУ), а от продаж друкованих матеріалів – це вже товар.

Раді допомогти, звертайтесь ще!