Заголовок тимчасово відсутній

У п. 28 ст. 38 Закону № 1519 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n587- зазначено, що торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.

Тобто у п. 28 ст. 38 Закону № 1519 передбачено певні варіанти, і можна обрати один з них: або за допомогою ЕПЗ чи платіжних застосунків, або за допомогою платіжних пристроїв.

Зокрема, платіжний застосунок – програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію з рахунку платника (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг (п. 61 Закону № 1519).

Отже, можна дійти висновку, що окрім застосування пристрою, яким є POS-термінал, торговець може забезпечити безготівкову форму розрахунку, зокрема, за допомогою і QR-коду. Це спосіб безконтактної оплати, яка здійснюється шляхом сканування QR-коду з мобільного застосунку. По суті, така форма оплати є альтернативою електронному переказу коштів у пункті продажу за допомогою платіжного терміналу.

Є ІПК ДПСУ від 03.10.2024 № 4695/ІПК/99-00-07-03-01 де податківці зазначають, що надання можливості розрахунку через QR-код не є достатнім, оскільки Постанова № 894 визначає як обов’язкові способи розрахунків із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв.

Водночас, , п. 28 ст. 38 Закону № 1519 дозволяє торговцям обірати, у який саме спосіб надавати можливість покупцю розрахуватися безготівково. І розрахунки за допомогою платіжного застосунку (QR-коду) є цілком правомірним. А Постанова № 894 є підзаконним нормативним документом до виконання п. 29 ст. 38 Закону № 1519..

Але питання боку ДПС виникнути можуть, тому треба бути готовим відстоювати свою позицію

Раді допомогти, звертайтесь ще!