Заголовок тимчасово відсутній

так, можете. Не заборонено видавати підзвітні суми і не працівнику, приміром, членам керівних органів підприємства, сторонній фізособі, навіть ФОПу. Але відносини між підзвітною особою та підприємством мають бути належним чином посвідчені.

Таким може бути договір доручення (ст. 1000 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ). За пп. «а» пп. 170.9.1 Податкового кодексу України можливо навіть «безподаткове» відрядження членів керівних органів підприємства. Звісно, за належного документального оформлення.

Укладання договору доручення між фізособою (як засновником так і не пов’язаною особою) регулюється главою 68 ЦКУ. При цьому ч.1 ст. 1000 ЦКУ визначено, що правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Тож, фактично засновник (чи інша особа) виконує дії з придбання або оплати за рахунок коштів підприємства за договором доручення. При чому, згідно з вищенаведеним листом договір доручення може бути укладено як в письмовій, так і в усній формі. Тобто нотеріально посвідчувати не потрібно.

Після виконання доручення особа подає звіт з додатками у вигляді документів, що підтверджують понесені витрати. Такий звіт може бути складений за довільною формою, або може бути використана форма авансового звіту.

Облік розрахунків з такою особою доцільно проводити на рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». За кредитом цього рахунку зазначається сума понесених витрат такою особою, а за дебетом розрахунки з нею.

Раді допомогти, звертайтесь ще!