Заголовок тимчасово відсутній

Передбачене звільнення згідно п.1 ст.40 КЗпП, тобто через припинення (ліквідацію) ФОП. Але якщо ви не попередили працівника, то треба його шукати та звільняти за угодою сторін або з ініціативи працівника.

В статті 36 КЗпП описані усі підстави для припинення трудового договору з найманим працівником. Розглянемо декілька з найбільш поширених підстав припинення трудового договору, а саме:

• за угодою сторін (домовленість сторін) (п. 1 ст. 36 КЗпП).
  Звільнити на цій підставі можна з дати, вказаної безпосередньо у заяві працівника. Саму домовленість бажано зафіксувати у письмовому вигляді. При цьому чекати на сплив двох тижнів (так зване відпрацювання) не потрібно.
• з ініціативи працівника (за власним бажанням) (ст. 38 КЗпП).
  За загальним правилом звільнити працівника можна після терміну відпрацювання двох тижнів. Хоча є винятки, і звільнити на цій підставі можна з дати, вказаної безпосередньо у заяві працівника.
• за ініціативою роботодавця у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності або припинення ФОП (п. 1 ст. 40 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231).
• припинення ФОП у зв'язку зі смертю підприємця. Звільнення працівників відбувається у порядку, встановленому у постанові КМУ від 14.10.2022 № 1172.

Під час звільнення найманих працівників у ФОП згідно п.1 ст.40 КЗпП (через припинення (ліквідацію) ФОП), важливо дотримуватися таких кроків:

Обов’язково попередити за 2 місяці до звільнення найманого працівника. Внести запис про припинення ФОП до ЄДР можна лише після завершення двох місяців після попередження найманого працівника.
Окрім стандартних виплат (зарплата, відшкодування за невикористану відпустку тощо), треба ще виплатити вихідну допомогу не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
Крім того, є пільгові категорії працівників, яких на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП можна звільнити лише з обов’язковим подальшим працевлаштуванням. Наприклад, вагітних, жінок, які мають дітей до 3 або 6 років, одиноких матерів з дитиною до 14 років (ч. 3 ст. 184 КЗпП) та інше.
При звільненні працівника відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, роботодавець зобов'язаний подати ряд документів до Державної податкової служби (ДПС) та Пенсійного фонду України (ПФУ). Основні документи, які потрібно подати, включають:
Повідомлення про звільнення – документ, що містить інформацію про дату звільнення працівника та причину звільнення.
Копія наказу про звільнення – наказ оформлюється відповідно до внутрішніх процедур компанії.
Облікові документи – довідка про нарахування заробітної плати та інші виплати працівнику.
Звіт про доходи – форма звітності, яка подається до ДПС, включаючи дані про утримання податків.
Відомості для ПФУ – документи, що підтверджують стаж роботи та дані про внески до Пенсійного фонду.
Документи, які отримує найманий працівник від ФОП в день звільнення:

наказ про звільнення з обов'язковим ознайомленням працівника під підпис;
письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні;
копію наказу про звільнення;
трудова книжка. За бажанням найманого працівника, ФОП має зробити записи про звільнення.
Виплати. Роботодавець (ФОП) має виплатити найманому працівнику:

заробітну плату;
компенсацію за невикористану відпустку;
а також, при припиненні трудового договору з підстав ліквідації працівнику виплачується вихідна допомога, у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Раді допомогти, звертайтесь ще!