Заголовок тимчасово відсутній

Закон № 3817, що набрав чинності 27 липня 2024 року, не встановлює обмежень щодо обсягу ємностей або річного обороту пального для отримання ліцензії на зберігання пального для власних потреб. Підприємства, які зберігають пальне виключно для власного споживання, зобов’язані отримати відповідну ліцензію незалежно від обсягу зберігання чи використання пального.

До 31 грудня 2024 року діє Закон № 481, який також не містить обмежень за обсягом ємностей або річним оборотом пального для отримання ліцензії на зберігання пального для власних потреб. Відповідно до цього закону, суб’єкти господарювання, що зберігають пальне для власного використання, повинні мати ліцензію незалежно від кількості пального.

Таким чином, як за чинним Законом № 481, так і за новим Законом № 3817, для отримання ліцензії на зберігання пального для власних потреб не передбачено обмежень щодо загального обсягу ємностей або річного обороту пального. Підприємство на загальній системі оподаткування зобов’язане отримати ліцензію на зберігання пального для власних потреб незалежно від обсягів зберігання чи використання

Але, якщо мається на увазі обмеження місткості кожної конкретної ємності - так, тут є певні цифри. За законом 481, який втрачає дію 31 грудня, отримувати ліцензію на зберігання пального потрібно було при зберіганні у ємностях понад 5 л, а за Законом 3817 - понад 60 л. Тобто, теоретично у ємностях до 60 л в 2025 р. можна зберігати скільки завгодно пального без ліцензії - але тільки для власних потреб.

Також, при різній ємності різні умови зазначення їх в заяві: Згідно Закону 3817, встановлюється диференціація вимог щодо вказання у заяві про видачу ліцензії місткості ємностей для зберігання пального та місця знаходження, залежно від їх типу: для стаціонарних резервуарів – місткість та місце знаходження кожного резервуару; для нестаціонарних ємностей місткістю понад 250 літрів кожна – їх загальну місткість; для інших нестаціонарних ємностей – тільки зазначення наявності або відсутності таких ємностей без вказування їх кількості та місткості.

Також, згідно 14.1.6 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n264 Не є акцизним складом: приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Тобто, якщо платник берігає пальне, хоч би і для власних потреб, але у приміщенні або на території, яка є акцизним складом у розумінні п.п. 14.1.6 ПКУ, то такий суб’єкт є платником акцизного податку та розпорядником акцизного складу, який зобов‘язаний реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального, зареєструвати акцизний склад (акцизні склади) в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового відповідно до п.п. 230.1.2 ПКУ та складати акцизні накладні, в тому числі на операції з ввезення пального на митну територію України. Отже, у разі недотримання хоча б одного із зазначених критеріїв, для суб'єктів господарювання такі приміщення та/або території є акцизними складами, в тому числі і у випадку, коли вони використовують отримане пальне виключно для потреб власного споживання та не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Раді допомогти, звертайтесь ще!