Заголовок тимчасово відсутній

На нашу думку, підприємство має право списати кредиторську заборгованість. Але підставою для списання вказати не закінчення терміну позовної давності, а отримання підтвердження, що контрагент не буде вимагати повернення боргу.

В період воєнного стану перебіг термінів позовної давності в Україні припинено. А саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ доповнено п. 19, передбачає, що на період дії воєнного стану подовжуються загальні та спеціальні строки позовної давності, визначені у статтях 257—259 ЦКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094).

Тому по такій кредиторській заборгованості ще не минув термін позовної давності.

Датою визнання безнадійної кредиторської заборгованості є дата, з якої підприємство дістало підтвердження, що контрагент не вимагатиме погашення боргу. Адже відтоді уже не дотримується один із критеріїв для визнання у бухгалтерському обліку зобов’язання — ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому в результаті його погашення (п. 5 НП(С)БО 11 «Зобов’язання» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#o14 ).

Стандатри бухобліку не встановлюють конкретної прив’язки до строків розрахунків чи документальних підстав для визнання безнадійної кредиторської заборгованості. Тобто підприємство може вважати «кредиторку» безнадійною навіть до моменту отримання офіційного підтвердження про ліквідацію контрагента або спливу граничного терміну погашення такої заборгованості.

Зобов’язання перед контрагентом, яке не підлягає погашенню, включайте до складу доходу звітного періоду.

Виходячи з вищевказаного, підприємство має право списати кредиторську заборгованість. Але підставою для списання вказати не закінчення терміну позовної давності, а отримання підтвердження, що контрагент не буде вимагати повернення боргу.

Таке рішення підприємство може прийняти за результатами інвентаризації.

Нагадаємо загальні правила на оформлення результатів інвентаризації:

1.Відомості, отримані під час проведення інвентаризації усіх цінностей підприємства, занесіть до інвентаризаційних описів та актів інвентаризації.

2.Правильно оформлені й підписані всіма членами комісії інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) здають до бухгалтерської служби для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації.

3.Бухгалтерська служба складає звіряльні відомості, у яких відображає виявлені розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації).

4.Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов’язань і даними бухгалтерського обліку, які наводять в звіряльних відомостях, інвентаризаційна комісія відображає у протоколі. Протягом 5 днів після завершення інвентаризації протокол інвентаризаційної комісії затверджує керівник підприємства (тобто можливо і в той самий день затвердити протокол).

5.Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображають у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчили інвентаризацію.

Раді допомогти, звертайтесь ще!