Заголовок тимчасово відсутній

Спеціальних звітів по ЗЕД-діяльності для подання в ДПС не передбачено.

Також не передбачено отримувати якісь дозволи в ДПС

Але певні товари можуть потребувати ліцензії для здійснення експорту. Порядок отримання ліцензій на експорт товарів представлений на порталі ДІЯ (https://guide.diia.gov.ua/view/vydacha-litsenzii-na-eksport-tovariv-b0cb1b5d-70bf-4392-b005-6b265b9462b2).

ПДВ

При експорті товарів на суму більше 150 євро складається митна декларація, яка дає Вам право застосвувати ставку ПДВ 0%, якщо експорт підтверджений МД (п. 195.1.1 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20241201#n4640).

Пн на експорт складається на дату оформдення МД, якщо отримуєте аванс - ПН не складаєте (п. 187.11 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20241201#n4528).

Податок на прибуток

Якщо Ви квартальний платник, то при експорті товарів до певних країн може бути коригування на збільшення фінрезульату на 30% такого експорту, якщо нерезидент-покупець перебуває в Переліку № 480 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2017-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C#w1_1) або Переліку № 1045 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2017-%D0%BF?find=1&text=%D0%BA%D0%BD%D1%80#Text) на підставі п. 140.5.5-1 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10713):

"140.5.5-1. на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь:

нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь у нерезидентів, визначених абзацами другим та третім цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу "витягнутої руки", встановленого статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", та вартістю реалізації.

У випадку незастосування вимог цього підпункту на підставі абзацу п’ятого цього підпункту, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку операцію за результатами аналізу відповідно до статті 39 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому абзацом першим підпункту 140.5.2-1 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом шостим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року."

Валютний контроль

Строк повернення валютної виручки встановлені на час воєнного стану Постановою НБУ № 18 від 24.02.2022 (ttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22?find=1&text=дивіден#Text):

"14-2. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

14-3. Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

… 14-6. Банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог."

Отже, якщо сума валютної операції експорту товарів менша 400 000 грн, то валютний контроль не здійснюється взагалі.

По товарам відлік 180 днів починається з дати завершення оформлення митної декларації на експорт.

ЗІР (112.02, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40602):

"З якого періоду розпочинається відлік законодавчо встановленого строку розрахунків у сфері ЗЕД при здійсненні експортних операцій та з якої дати розпочинається та припиняється нарахування пені за порушення термінів таких розрахунків?

Відповідь:

З дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню).

Нарахування пені за порушення законодавчо встановленого строку розрахунків за операціями з експорту товарів розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів"

Якщо покупець заплатить пізніше 180 днів з моменту експорту, Вам буде нарахована штрафна санкція від ДПС - пеня 0,3 % в день суми боргу за кількість днів прострочки строку 180 днів, але не більше суми самого боргу.

Якщо отримуєте аванс по експорту - валютного контролю немає.

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!