Заголовок тимчасово відсутній

Ні, кразще так не робити- з боку одного підприємства має поставити підпис інша особа. . Однак сама по собі операція не є забороненою.

Згідно з ч. 3 ст. 238 ЦКУ представник не може здійснювати угоди від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. Там є зауваження - за винятком кoмерційного представництва, тобто на юридичній мові це означає, що і у разі, якщо директор з обох сторін підписав би угоду, то сувовро кажучи, такий догвоір також був би дісним ( Згідно з визначенням ч. 1 ст. 626 Цивільногo кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі – ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованa на встановлення, зміну або припинeння цивільних прав тa oбов’язків. У свою чергу, як передбачено ч. 1 ст. 627 ЦКУ, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. договір укладається між двома незалежними суб’єктами господарювання – юридичними особами, а директор є представником однієї та прдеставником другої.) Тож , суд мав би визнати такий договір. Але у податківців інша думка, і якщо у ваші плани не входить вступати у юридичну дискусію із податковим органом, то краще зробити так: на одному з підприємств,керівник своїм наказом та виданою довіреністю (простою) делегує повноваження підписати договір заступнику, бухгалтеру, іншому працвнику - а з боку другого підприємства підписує сам.

Раді допомогти, звертайтесь ще!