Заголовок тимчасово відсутній

Так, відшкодування витрат повіреному не є його доходом.

Перелік доходів, які не оподатковуються фізособою визначено у ст. 165. Однак, у цьому переліку немає таких доходів, як відшкодування витрат за договором доручення. Тому, таку компенсацію фізособі витрат можна віднести до інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п. 165.1.49 ПКУ) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699

Ст. 1007 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4725 встановлено обов’язок довірителя відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручення. Таким чином, як і в договорі комісії, витрати, пов’язані з виконанням договору доручення є в будь-якому випадку витратами довірителя, а значить, вони не можуть брати участь в збільшенні витрат повіреного. Отже, відсутні правові підстави для віднесення витрат, понесених повіреним у зв’язку з виконанням договору доручення, на збільшення витрат повіреного. Прийняття повіреним таких витрат на свій рахунок, не тільки не дасть йому право збільшити свої витрати, але може також дозволити податковому інспектору стверджувати, що така сума є безповоротною фінансовою допомогою, наданою ним довірителю. Тому, такі витрати є фактично витратами довірителя і відшкодування таких витрат повіреному не є його доходом.

Раді допомогти, звертайтесь ще!