Заголовок тимчасово відсутній

При оплаті днів відрядження маєте керуватися власним Положенням про відрядження.

Зазвичай час перебування у відрядженні оплачується за графіком, установленим за місцем постійної роботи.

Відповідно до п.9 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом МФУ від 13.03.1998 № 59 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#n12 якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 КЗпП (ст. 72 КЗпП). Відповідно до ст. 107 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n653 підприємства зобов’язані оплачувати роботу в подвійному розмірі або надавати інший день відпочинку за роботу у вихідні дні.

Тож, якщо спеціально відряджаєте працівника для роботи у вихідні дні, слід зазначити це у наказі про відрядждення і передбачити порядок оплати за ці дні або надання додаткових днів відпочинку.

Якщо, наказом про вiдрядження передбачено повернення працiвника з вiдрядження у вихiдний день, то працiвниковi може надаватися iнший день вiдпочинку.

У листі Мінсоцполітики України від 19.06.2008 р. №154/13/116-08 (далі – лист Мінсоцполітики) зазначено, що дні відбуття або повернення із відрядження, які збігаються з вихідними, святковими або неробочими днями, не вважаються такими, у які працівник спеціально відряджений для роботи, тому компенсація за роботу в ці дні не виплачується.

Адже, добираючись до місця відрядження, працівник фактично не здійснює свої посадові обов’язки в такий день. За такі дні працівнику виплатять лише добові.

Проте Інструкція 59 носить рекомендаційний характер для небюджетних підприємств. Тому порядок оплати вихідних днів маєте передбачити в Положенні про відрядження та у наказі, яким направляєте працівника у відрядження.

Раді допомогти, звертайтесь ще!