Заголовок тимчасово відсутній

Ви можете залишити означений договір простроченим.

Відразу скажемо, що наразі в р. III ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2502 немає спецправил (в т.ч. податкових різниць) для операцій з поворотною фіндопомогою. Тому її слід обліковувати в податково-прибутковому обліку за правилами бухобліку. До речі, вказували на це й контролери у категорії 102.02 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=34720.

Згідно з нацстандартами суми, які позичальник відповідно до договору повинен повернути у визначений строк позикодавцю, є зобов’язаннями (п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#o14). При цьому ані доходи в сумі отриманої позики, ані витрати при її поверненні позичальник не повинен визнавати (п. 5 НП(С)БО 15 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0860-99#Text, пп. 9.3 НП(С)БО 16 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text).

Тобто отримання короткострокової позики (тобто тої, в якої строк погашення менше 12 місяців з дати балансу) позичальник в бухобліку показує шляхом збільшення своїх зобов’язань (наприклад, запис може бути таким: Дт 311 Кт 377, 685). Відповідно її погашення (нехай навіть не у строк, передбачений договором) в бухобліку проводять тільки як «закриття» раніше визнаного зобов’язання (Дт 377, 685 Кт 301, 311).

Ще раз підкреслимо на дату закінчення договірного терміну повернення поворотної фіндопомоги Вам точно не потрібно у бухобліку показувати доход.

Також зауважимо, що згідно з п. 9 НП(С)БО 11 довгострокові зобов'язання (тобто ті, у яких строк погашення більше 12 місяців з дати балансу) треба відображати в балансі за їх теперішньою (тобто дисконтованою) вартістю. При цьому вид заборгованості (тобто вона короткострокова чи довгострокова) слід визначати на момент її виникнення. Тобто зобов’язання вважають довгостроковим, якщо від початку договірний строк його погашення був більше 12 місяців. Наприклад, якщо за договором погасити кредиторську заборгованість підприємство мало, приміром, через рік чи півтора. Якщо ж згідно з договором погасити заборгованість підприємство мало в коротші за рік строки, то вона має статус короткострокової. Відповідно дисконтувати її згідно з національними стандартами не потрібно. Той факт, що кредиторку не повернули протягом 1 року, надає їй статусу простроченої заборгованості (тобто такої, за якою минув договірний строк), але ніяк не довгострокової. Тому формально вона не підлягає дисконтуванню ані на етапі її виникнення, ані після спливу 365 днів з моменту її отримання. Погоджуються із такою позицією і суди (див., наприклад, постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 19.04.2021 р. № 640/14503/19 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/96538330).
Отже, Ви можете або лишити все як є. Тобто залишити таку позику прострочено. Відповідно це, як ми вже вказали, не спричинить ніяки ані бухгалтерських, ані податкових наслідків.

А можете пролонгувати основний договір. Проте краще пролонгацію робити на строк до року, щоб не було підстав визнати означену позику довгостроковою із необхідністю її дисконтування. Одноразова пролонгація договору позики на строк до року не потребує дисконтування. А от, якщо буде вже друге, треба і тд пролонгації, то в такому разі є висока вірогідність того, що податківці будуть наполягати на дискотуванні такої позики.

Також Ви можете залучити ще одну позику від фізособи, яку "пустите" на погашення попередньої позики. Тобто в такому разі у Вас, по суті, одна поизка закриється, проте виникне нова.

Тож, як бачите, в означеному разі, як мінімум Ви можете піти трьо шляхами: лиши договір простроченим, пролонгувати його, або залучити ще позику для погашення старої. За будь якого з цих варіантів ніяких податкових наслідків буди не повинно бути.

Раді допомогти, звертайтесь ще!