Заголовок тимчасово відсутній

Знідно п. 170.9.1 ПКУ, фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні)

Посвідчення на відрядження не є документом, який засвідчує витрати, і тому, в розумінні податківців, не підтверджує і фактичну кількість днів відрядження.Така позицяя викладена в ІПК № 4318/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 03.09.2024.

На питання, чи можуть фото-відео фіксація, фіскальні чеки з місця відрядження підтвердити кількість днів перебування та сам факт перебування, податківці відповідли наступне -

Оскільки фото/відео з місця подій не засвідчують вартість витрат, понесених працівником під час відрядження, то такі докази не можуть бути враховані при визначені фактичної кількості днів перебування таким працівником у відрядженні.

У розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР відповідними розрахунковими документами, які підтверджують справжність здійснення розрахункових операцій можуть слугувати лише:

фіскальні чеки РРО та/або ПРРО;
розрахункові квитанції у випадку використання книг обліку розрахункових операцій;
квитанції установ банків про здійснення оплати.
Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV підприємство самостійно розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Одночасно повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (ч. 2 ст. 6 Закону № 996).

Водночас з питання визначення документів, які можуть бути підтвердженням фактичного перебування працівника у відрядженні, доцільно звернутися до Міністерства фінансів України як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Таким чином, податківці уникають прямої відповіді на це питання, які документи вони вважали б достатніми для доказу. Тому, на наш погляд, булло б доцільно затвердити наказом по підприємству обов'язковість посвідчення як внутрішнього документу та оформити його із відмітками приймаючої сторони. Це не протирічить пункту 170.9.1 та на підставі внутрішнього регламенту підприємства воно може вважати такий докмент у складі "будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні"

Раді допомогти, звертайтесь ще!