Заголовок тимчасово відсутній

Шини, що входять у комплектацію КТЗ, не обліковуються як окремі об’єкти. Їх вартість включено до первісної вартості відповідного авто. Відображаємо все як один об’єкт обліку. До речі, запасні шини (звичайні або для тимчасового використання) також входять до комплектації КТЗ (п. 1 розд. IV Правил № 549). Тому таку запаску також окремо не обліковуємо.

Якщо шини придбано для заміни в разі зносу, пошкодження або сезонної заміни, обліковуємо їх як окремі об’єкти у складі запчастин.

Тобто шини мають окрему вартість, якщо вони придбані окремо від автомобіля. У цьому випадку шини відповідають критерію визнання їх активом (запасами), які й відображають за дебетом субрахунку 207 (поштучно).

Первісну вартість шин визначають відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси».

Зараховані на баланс автошини слід ідентифікувати. Майже кожна шина має свій індивідуальний номер, присвоєний виробником. Водночас установа може самостійно замаркувати шину інвентарним номером. Останній наносять у плечовій зоні шини за допомогою пристрою для таврування шин або контрастною фарбою (п.п. 8 п. 3 розд. ІІ, п. 4 розд. ХІІ Правил № 549).

У практиці бухобліку відомі, принаймні, два варіанти обліку, з яких кожен бухгалтер обирає свій, виходячи з професійного судження.

Варіант 1. Вартість шин визнають витратами в момент їх установки на автомобіль. У цьому випадку спрацьовує п. 15 НП(С)БО 7 «Основні засоби», відповідно до якого витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта ОЗ в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат. Також в якості аргументу щодо застосування цього варіанту є посил на те, що заміна шин відноситься до технічного обслуговування автомобіля (ТО), що є витратами підприємства.

За цього варіанту при установці шин на автомобіль їх вартість списують на рахунки відповідних витрат, в залежності від напрямку використання транспортного засобу: Дт 23, 91, 92, 93, 94 і Кт 207. Передачу шин в експлуатацію відображають в Картці обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини (додаток 5 до п. 7.1 Експлуатаційних норм № 488).

Варіант 2. Вартість шин визнають витратами після того, як вони приходять в непридатність і утилізуються або вибувають з причини їх продажу, безоплатної передачі тощо. Цей варіант базується на прямих нормах Інструкції № 291, позаяк на субрахунку 207 відображають не тільки запасні шини, а й шини, що знаходяться в обороті.

Зверніть увагу, що Інструкція № 291 щодо субрахунку 207 зазначає: аналітичний облік обладнання обмінного фонду (а до нього логічно відносити й шини) ведеться за такими групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені), що підлягають відновленню (на складі), що знаходяться в ремонті. Тобто за варіантом 2 шина, яка встановлена ​​на автомобіль залишається активом відповідно до п. 5 НП(С)БО 9. Бо запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена. При такому варіанті обліку при установці шини на автомобіль доцільно відкрити окремий субрахунок, наприклад, 2072 «Шини в обороті».

Якщо після установки нової шини зняту (стару) шину підприємство ще може використовувати в майбутньому, таку зняту шину знову відображають на окремому субрахунку, наприклад, 2071 «Шини на складі». При подальшій установці на автомобіль таку шину знову відображають на субрахунку 2072 «Шини в обороті». І так далі – до моменту списання шини, коли шина вже не відповідатиме критеріям визнання її запасом.

Шини, які більше не придатні до експлуатації списують на витрати звітного періоду за кредитом субрахунку 2071 в кореспонденції з рахунками обліку витрат (23, 91, 92, 93, 94). Для обліку зношених шин слід використовувати субрахунок 209 «Інші матеріали», як це зазначено в Інструкції № 291.

Раді допомогти, звертайтесь ще!