Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно до умов договору, підприємство отримує декілька послуг:

безпосередньо транспортно-експедиторські, за які сплачує винагороду експедитору-нерезиденту - послуги перевезення від третіх осіб та експедиторські;

допоміжні послуги у транспортній діяльності.

Об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п. 185.1 ПКУ). Тож розглянемо кожну операцію окремо.

Транспортно-експедиторські послуги

Місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – для фізичної особи – місце його постійного чи переважного проживання (пп. «ж» п. 186.3 ПКУ).

Ця норма застосовується в загальному випадку щодо всіх послуг, які отримані експедитором-нерезидентом. Отримувачем послуг відповідно до наведеної умови є резидент, тому така операція є об’єктом оподаткування ПДВ.

Податкові зобов’язання за операціями з постачання таких послуг нараховуються отримувачем послуг від нерезидента виходячи з вартості експедиторської винагороди у порядку, визначеному ст. 208 ПКУ. у разі якщо експедитором виступає нерезидент та місцем постачання товару є митна територія України, то на дату виникнення податкових зобов’язань з міжнародного перевезення отримувач послуг (резидент України) на підставі ст. 208 ПК України виписує податкову накладну на вартість транспортно-експедиторських послуг із нарахуванням ПДВ за ставкою 20 %.

Щодо перевезення - це може бути фрахт або посередницькі послуги

В даному випадку - поседредницькі, як слідує з питання, але все ж розглянемо це повністю.

Згідно з Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності, затвердженою наказом ДПСУ від 06.07.2012 №610, місце постачання послуг перевезення визначають згідно з п. 186.4 ПКУ. Тобто ним буде місце реєстрації отримувача послуг.

Фрахт – це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна чи транспортного засобу (їх частин) (пп. 14.1.260 ПКУ) для перевезення Це означає, що підприємство – резидент України не нараховує ПДВ на отриману послугу, не складає ПН при постачанні послуг з перевезення нерезидентом., але може виникнути податок на фрахт, як податок на доходи нерезидента.

Якщо експедитор є перевізником та самостійно без залучення третіх осіб надає послуги перевезення вантажу, то ставка податку на доходи нерезидента з фрахту чітко визначена у пп. «г» пп. 141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України. Послуги перевезення вантажу, що надаються нерезидентом експедитором, підлягають оподаткуванню як фрахт за ставкою 6%.

В разі якщо послуги з перевезення вантажу здійснюються експедитором із залученням третіх осіб -- плата за перевезення вантажу, яку сплачує клієнт на користь експедитора, включає у себе суми винагороди виконавця за виконання договору та суми компенсації витрат за організацію перевезення вантажу. Кошти, що надходять від клієнта на рахунок експедитора, не є доходом, оскільки не збільшують його активи. Тому, у випадку якщо експедитор – нерезидент надає послуги й з організації перевезення, такі витрати відповідно до підпункту «к» п.п. 141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування

Отже, в умовах, які зазначені в питанні - оподатквання таких послуг не буде, тому що вони є посередницькими (ані ПДВ, ані податку на доходи нерезидента)

Допоміжні послуги у транспортній діяльності

Місцем постачання послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складання обробка товарів та інші аналогічні види послуг, – є місце фактичного постачання послуг (пп. «а» п. 186.2.1 ПКУ). Таким чином, послуги, що надаються за межами території України, не підпадають під оподаткування ПДВ . Якщо ці послуги надаються всередині митної території України, то вони підлягають оподаткуванню ПДВ.

Виходячи із цього в актах , наданих експедитором нерезидентом замовнику -експедитору резиденту, всі три види послуг мають бути виставлені окремо.

Тепер про акт замовнику- резиденту.

Тут є такі види послуг:

власне послуги експедитора-резидента — з ПДВ;

перевиставлені послуги із ПДВ (наприклад, плата експедитору-нерезиденту, за яку було складено ПН за ст. 208, або допоміжні послуги якщо нерезидент-експедитор надавав їх на територіїї України).

Необ’єктні послуги (ті, що не є об’єктом оподаткування - як було зазначено, це послуги за організацію перевезення експедитору-нерезиденту, та допоміжні послуги поза межами території)

Отже, вони так і виставлюяться в акті, причому, необ’єктні послуги не відображаються в ПДВ-обліку експедитора, на них не скаладється ПН (то му що це не нульова ставка, а відсутність об’єкту оподаткування). При цьому, і в ряд. 10.4 деклараціїї у експедитора вони не відображаються. І при перевиставленні їх замовникові в ряд. 5 їх фіксувати також не потрібно. Чому - тому що 1) це посередницькі послуги які експедитор отримує не для себе- тому не відображаємо в 10.4 2) тому що він не сам їх надає - і тому не відоражаємо в р.5

Те саме можна прочитати і в УПК № 610 у відповідях на запитання 13 і 1- що безПДВшні послуги не повинні включатися в базу експедитора, якщо вони отримуються в третіх осіб.

Раді допомогти, звертайтесь ще!