Заголовок тимчасово відсутній

Табель обліку робочого часу водіїв, як і усіх інших працівників, відображає фактичні явки та неявки на роботу згідно з графіком роботи працівника.
Графік роботи водія має відповідати нормам трудового законодавства (зокрема, не перевищувати норму робочого часу згідно зі ст. 50 КЗпП - 40 годин на тиждень, а також норм ст. 52, 66, 67, 70 та ін. щодо перерв, вихідних і т.д.), а також спеціального законодавства.
Робочий час водіїв транспортних засобів визначається згідно з Положенням № 340 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0811-10#Text) з урахуванням норм робочого часу, періоду керування, відпочинку та перерв.
Враховуючи ці норми і обмеження необхідно розробити графік роботи, який буде підставою для заповнення табеля обліку робочого часу згідно з фактичними даними про виходи працівника на роботу.

Відрядження - це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи, організації для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи.

Якщо специфіка роботи працівника полягає у постійних роз’їздах, кожну таку поїздку вважати відрядженням недоцільно, натомість рекомендуємо встановити працівнику роз’їзний характер роботи і призначити відповідну доплату.

Поняття "роз’їзного характеру роботи" в українському законодавстві не врегульовано.
У Листі від 17.11.2006 № 307/13/133-06 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0307203-06#Text) Мінпраці констатувало, що підприємство самостійно вирішує доцільність встановлення та розмір надбавок (польового забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер робіт.
Перелік працівників, яким встановлюється зазначена надбавка, а також її розмір встановлюється підприємством самостійно.
Виходячи з цього, на нашу думку, кожен роботодавець має можливість самостійно вирішувати, що вважати роз’їзним характером роботи, кому встановлювати відповідну доплату і за які дні рахувати. Ці питання прописуються у колективному договорі, а за його відсутності - у положенні про оплату праці чи окремому наказі роботодавця або індивідуальному трудовому договорі.

Порядок нарахування доплати за роботу в дорозі доцільно прописати у локальному нормативному акті роботодавця: колективному договорі, положенні про оплату праці, правилах внутрішнього трудового розпорядку. Більш прийнятним виглядає варіант нарахування такої доплати тільки за дні роботи в дорозі, але остаточний варіант затверджує роботодавець самостійно. Як, власне, і розмір такої доплати і порядок виплати (можна один раз на місяць, а можна і кілька).

Розмір заробітної плати водія є предметом домовленості роботодавця і працівника і не регулюється нормативними актами. Проте врахуйте, що мінімальна заробітна плата згідно зі ст. 3 Закону про оплату праці (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n19) є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Раді допомогти, звертайтесь ще!